Рецепт Кука. Рецензія на книжку Володимир В'ятровича про останнього генерала УПА, частина друга
Звісно, для будь-якого історика максимально адекватно реконструювати біографію лідера — самоцінна мета. >>
Парламентський комітет iз питань культури і духовності рекомендував Міністерству культури відновити попередню експозицію музею із внесенням необхідних змін. Таке рішення комітет прийняв після недавніх громадських слухань, які відбулися в музеї, з огляду на «глибоку контраверсійність запропонованого проекту, вкрай гострі заперечення музейників, шевченкознавців та представників громадськості щодо ключових положень» та «Гранично низький стан готовності Музею до робіт зі створення нової експозиції».
Питаннями перебудови музею Шевченка переймаються і відомі фахівці музейної справи та громадські діячі, які днями підписали зверненням до Президента, Верховної Ради, уряду України, в якому вимагають «припинити руйнування музею». Вони стурбовані тим, що «замість ремонтно–реставраційних робіт у музеї здійснюється масштабна реконструкція, а на його території — капітальне будівництво», в результаті чого на території історико–культурного призначення «зводиться триповерхова споруда з надземною та підземною частинами загальною площею 1361,2 кв. м із харчоблоками, допоміжними, технічними та іншими приміщеннями незрозумілого призначення». Автори звернення наголошують, що «поспішно замислена й проваджена реконструкція Національного музею Шевченка в Києві свідчить про радикальну зміну всієї концепції Музею, який сьогодні є не тільки єдиною беззаперечною національно–об’єднавчою цінністю для всіх українців, а й головним культурним символом України в світі. «Перетворення Музею здійснюється безсоромно–кулуарно, поза спиною і без відома міжнародної експертної спільноти шевченкознавців та музеєзнавців, без проведення попередніх наукових досліджень із якнайширшим фаховим і громадським обговоренням, без загальнонаціональних дискусій, тендерів, поетапних публічних звітів, — без усього того, що незмінно супроводить проекти такого рівня іміджевої престижності в усіх цивілізованих країнах».
Єдиним розсудливим виходом із ситуації автори звернення називають «перенесення всіх мегаломанських планів із «перезавантаження» Музею на довготермінову перспективу і зосередження на питаннях реставрації, що має забезпечити якомога надійнішу КОНСЕРВАЦІЮ чинної експозиції».
Звернення підписали В’ячеслав Брюховецький, Юрій Мушкетик, Анатолій Гайдамака, Павло Мовчан, Марія Матіос, Ігор Калинець, Оксана Забужко, Василь Шкляр, Максим Стрiха, Вiра Агєєва, Вiра Вовк, Микола Рябчук та інші науковцi й дiячi культури.
Звісно, для будь-якого історика максимально адекватно реконструювати біографію лідера — самоцінна мета. >>
За кілька кроків від Софійського собору, в затишному провулку, з’явилася крамниця, заради якої засновниці українського бренду два роки об’їжджали столітні майстерні Європи та Азії. >>
Олександра Ковальчук стане виконавчою директоркою Українського фонду культурної спадщини після того, як підпише контракт 1 червня. >>
Презентація першого тому «Повного зібрання творів» Василя Стуса відбулася у четвер, 14 травня, на Хрещатику в київській книгарні «Сенс». >>
В одинадцяти містах за участі творчої команди з кінця квітня показали психологічну драму «Втомлені» у межах промотуру: Тернопіль, Івано-Франківськ, Львів, Рівне, Дніпро, Запоріжжя, Черкаси. >>
Від середини 2000-х в Україні видано стільки книжок про УПА (дослідження, мемуари, романи), що ніяк бути необізнаним у тому періоді нашої історії. >>