39 відсотків українців, опитаних Фондом «Демократичні інціативи», сказали, що їхні родичі постраждали від великого голоду 1932—33 років. Така сама кількість респондентів заявили, що в їхніх сім’ях ніхто не помер і не потерпав від Голодомору. 22% сказали, що нічого про це не знають. Водночас соціологи схильні вважати, що реально від голоду постраждало більше, ніж 39% сімей, просто молодші покоління про це мало знають. Адже, вказують у «Демініціативі», серед людей старшого віку, тих, яким за 55 років, 55% запевнили, що їхня рідня голодувала у 1933–му. Дивовижно, що найбільша кількість респондентів, які заявили, що їхня родина понесла втрати від Голодомору, — серед прихильників Компартії. Пояснення цьому просте: симпатикам партії, яка спекулює радянськими ідеями і послідовно не визнає Голодомор геноцидом, є в масі своїй літні люди.
У тому, що біль цієї трагедії об’єднує країну, певні 27% опитаних. Діаметрально протилежної думки дотримуються 16%. А от 57% українців вважають, що пам’ять про геноцид ніяк не впливає на об’єднавчі процеси. Водночас 61 відсоток українців наполягають: вшановувати пам’ять жертв Голодомору слід на державному рівні. У цьому солідарні прибічники всіх політичних сил: від симпатиків «Свободи» (94%) до прибічників комуністів (64%).
А ТИМ ЧАСОМ...
Громадський комітет з ушанування жертв Голодомору закликає всіх українців у день жалоби, в суботу 23 листопада, о 16.00 запалити у своєму вікні свічку пам’яті. А також прийти на жалобні заходи. У Києві збір учасників почнеться о 14.00 біля метро «Арсенальна». А о 15.00 біля Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору почнеться панахида.