Напередодні Дня української писемності та мови, який відзначатимемо 9 листопада, рух «Простір свободи» оприлюднив аналітичний огляд — «Становище української мови у 2013 році», який відображає рівень присутності української мови в освіті, ЗМІ, закладах харчування, на транспорті, в торгівлі та інших ключових сферах суспільного життя.
Як виявилося, українську мову рідною вважає переважна більшість населення і їм приємно, коли з ними спілкуються саме державною мовою. Тішить також, що в сфері освіти й кінопрокаті українська не здає своїх позицій. Так, частка школярів, які здобувають освіту саме рідною мовою, сягає більше 80%. До того ж майже на два відсотки цей показник покращився на Донеччині. А от південь України здебільшого навчається мовою сусідньої країни: у Сімферополі — лише одна україномовна школа, а в Бахчисараї влада перешкоджає відкриттю української школи, ігноруючи думку батьків. Для складання тестів ЗНО у 2013 році українську мову обрали також майже 83% абітурієнтів. Тішить ситуація і в кінопрокаті, де майже на 7% зросла кількість дубльованих рідною мовою фільмів (71,3 %).
Проте українську у вищезгаданих випадках захищає буква закону. А там, де це питання законодавчо не врегульовано, маємо зовсім іншу картину. Йдеться про досить важливі суспільні сфери — книгодрукування, медіа, рекламу. Частка україномовних газет у цьому році знизилася до 30%, і лише 50% книг надруковано в Україні державною мовою (i то переважно за рахунок навчальної літератури). «Така ситуація не може не тривожити нас, адже фактично ми не маємо україномовних ЗМІ. А саме на медіа лягає відповідальність за виховання громадян, — каже Лариса Масенко, професор Національного університету «Києво–Могилянська академія». «Ми не маємо раціональної державної політики захисту інформаційно–культурного простору. Держава, перш за все, повинна опікуватися станом української мови. А натомість приймає скандальні закони, які звужують сферу її вживання», — констатує панi Масенко. Більшість телеканалів цього року звузили частоту вживання української в ефірі (частка російської на каналах перевищила 50%). Що вже говорити про радіостанції, на яких «Рідна мати моя» можна почути хіба що в нічний час (українською звучить лише 2% ефіру). Зросла частка й російськомовної зовнішньої реклами, і тепер з білбордів нас закликають купувати «эксклюзивные украшения» і «модные смартфоны» тощо.
Як зауважує координатор проекту «Простір Свободи» Тарас Шамайда, невтішна ситуація панує й у сфері обслуговування, адже більшість кафе та ресторанів із досліджених 29 міст не мають україномовного меню, офіціанти спілкуються винятково російською. Звісно, ситуація на заході країни разюче відрізняється від сходу та півдня. «Але що вражає найбільше — навіть у приймальнях міських голів лунає російська мова. У 12 містах із 29 з нами спілкувалися саме російською. А це ж державні установи!» — обурюється Тарас Шамайда.
ДО РЕЧІ
9 листопада в День української писемності та мови стартує XIV Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика. Щороку урочисте відкриття конкурсу відбувається в новому регіоні країни, цьогоріч воно заплановане в Житомирі. Свою готовність до початку мовного марафону, в якому щороку беруть участь мільйони школярів та студентів, на сьогодні вже засвідчили тринадцять областей України.