Мільярдер без «Великого яблука»

Нью–Йорк прощається з одним зі своїх «найцікавіших» мерів. З Нового року 71–річний Майкл Блумберг, який із 31 мільярдом доларів статку ввійшов до десятки найбагатших людей світу за версією журналу «Форбс», передасть «Велике яблуко» своєму затятому критику — 52–річному адвокатові Біллу де Блазіо. Саме його нью–йоркці обрали новим міським головою на позавчорашніх виборах, і вперше з 1989 року найбільше місто США очолить представник Демократичної партії.

Блумберг, щоправда, теж колись був демократом, але на посаду балотувався вже від Республіканської партії, а згодом і взагалі надав перевагу статусу безпартійного.

Завершення ери Блумберга було неминучим, адже максимальний термін на посаді він уже відбув. Власне, його мерський максимум — два чотирирічні терміни поспіль — вичерпався ще чотири роки тому. Але тоді власник інформаційної агенції Bloomberg домігся змін у міському законодавстві, що дозволили йому балотуватися ще раз. Хоча ті, треті для себе вибори міського голови він виграв зі значно меншою перевагою, ніж двоє попередніх — ледве–ледве набрав 51%.

Тепер правило про два терміни знову набуло чинності — за повернення ліміту на міському референдумі 2010 року проголосувала переконлива більшість городян.

Своєю діяльністю на посаді вже майже колишній мер цілком задоволений: у підсумковому інтерв’ю «Форбс» він зауважив, що проблеми, за які його критикують мешканці Нью–Йорка, — це неминучі супутники успіху. Мовляв, якщо у Нью–Йорку дороге житло — то це лише тому, що на нього є попит, адже в пошуках кращої платні до фінансового центру США з’їжджаються працівники з усіх усюд. Чи не єдиною проблемою Блумберг назвав нестачу місць у державних школах, які не справляються з потоком охочих у них навчатися.

Освітня реформа — одна з найбільших невдач мера. Ще під час своєї першої каденції він почав перерозподіляти бюджетні кошти між навчальними закладами на основі успішності, тобто що кращими були середні оцінки по школі, то більше коштів отримував навчальний заклад. Зрозуміло, що після появи відповідного розпорядження дирекція шкіл виявилася зацікавленою у збільшенні кількості «відмінників», і високі оцінки, які досі заробити було непросто, почали ставити буквально «на коліні».

Не пощастило Блумбергу і з боротьбою проти бідності, яку він також відніс до своїх пріоритетів. У 2002 році за межею бідності жили 19% нью–йоркців, нині — понад 21%. Це близько 1,7 мільйона, з них майже 60 тисяч — безхатьки.

Саме на незавидному становищі нью–йоркської бідноти побудував свою кампанію Білл де Блазіо, який, на противагу меру–мільярдеру, виступав перед виборцями з позицій «своєї людини». І нью–йоркці погодилися, що краще платити зарплату «біднякові», ніж чекати розуміння від багатія. Чинний глава міста працював за символічний 1 долар на місяць, адже нестачі в грошах не відчуває.

Та хоча закидів до Блумберга не бракує, деякі його здобутки одностайно визнають і бідні, й багаті, й гості міста. Так, за його «правління» Нью–Йорк став значно безпечнішим — якщо двадцять років тому в кримінальних зведеннях фігурувало в середньому шість убивств на день, то тепер — менше одного. Хоча в боротьбі проти безконтрольного володіння вогнепальною зброєю мер таки передавав куті меду — за його наказом поліцейські могли зупинити й обшукати будь–кого, хто видався їм підозрілим. Утім, після терактів 11 вересня 2001 року з такою практикою довгий час доводилося миритися й мешканцям інших американських мегаполісів.

Хай там як, а Нью–Йорк від Блумберга — як, схоже, й від республіканців — уже стомився. Про що яскраво свідчить результат вівторкових виборів: республіканський висуванець Джо Лот здобув лише 25% голосів, демократ де Блазіо — 73%.

Водночас сусідній штат Нью–Джерсі цієї втоми не поділяє — на виборах губернатора, що також відбулися 5 листопада, з результатом понад 60% голосів перемогу і другий термін здобув Кріс Крісті. Цього впливового республіканця вважають одним із найімовірніших кандидатів від партії на президентських виборах 2016 року.