На цей раз у Київському райсуді кримської столиці заслухали покази свідків, зокрема представника місцевого Главку СБУ. Схоже, до остаточного вердикту ще далеко (наступне засідання має відбутися 15 листопада), бо виступи свідки геть не прояснили ситуацію у цій кримінальній справі, навпаки, додали ще більше туману для непосвячених.
Нагадаємо, що провадження за ст. 361 ККУ (несанкціоноване втручання у роботу ЕОМ) відкрито, до слова, вперше у вітчизняній практиці три тижні тому. За віртуальне дійство 32–річному піарнику, офіційному безробітному киянину Захару Чистякову загрожує цілком реальний строк за ґратами — від трьох до шести років.
Як сказано у матеріалах держобвинувачення (ще на першому судовому засіданні зачитаних прокурором Київського району Сімферополя Олександром Осипенком), «на початку жовтня 2012 невстановлені особи через комп’ютерну мережу інтернет звернулися до керівника неформального об’єднання «Агентство конфліктного піару «PR—iZ» Чистякова, який має свій сайт, iз пропозицією за матеріальну винагороду в розмірі 2 тисячі доларів США підготувати план із проведення заходів щодо зменшення рейтингу політичної Партії регіонів на території Криму в період передвиборчої кампанії в жовтні 2012 року з виборів народних депутатів України, а також організувати проведення цих заходів».
Прокурор озвучив ці заходи: Захар нібито на власному ноутбуці створив сайт–клон місцевого партійного осередку «регіоналів», а далі розіслав iз нього підроблене звернення голови осередку Анатолія Могильова, що дискредитувало саму партію та її активістів. Як речовий доказ у матеріалах державного обвинувачення фігурує ноутбук Чистякова з поштовим ICQ (листуванням і випискою з системи WebMoney, яка нібито підтверджує перекази хакерам, що безпосередньо здійснили DdoS–атаку).
Кримінальна справа проти київського «атакувальника» налічує п’ять томів, де зібрано матеріали допиту близько півсотні осіб, зокрема співробітників хостинг–провайдера Freehost, де на той момент перебував сайт кримської організації ПР. Проте Чистяков заперечив причетність до злому партійного сайта і заявив, що все це буцімто організовано його опонентом — керівником кримського штабу «регіоналів» і водночас заступником голови Радміну АР Крим Павлом Бурлаковим.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
