Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Виставка в НХМУ триватиме до 1 грудня.
Одеські художники–авангардисти, які творили сто років тому, заслуговують на окремий параграф в історії вітчизняного мистецтва. Як зауважує директор Національного художнього музею Марія Задорожна, «без одеського «Товариства незалежних» уявлення про культурне життя України початку ХХ століття було неповним». Але цілком можливо, що про творчість учасників цього «Товариства» ми б так і не дізналися, якби не громадський діяч Яків Перемен, який свого часу вирішив зібрати колекцію цих творів. На початку минулого століття він вивіз 86 полотен до Ізраїлю. А «всього лише» через майже сто років збірка була знову презентована у Києві. Протягом місяця виставка «Товариства незалежних» експонуватиметься в Національному художньому музеї.
Шлях полотен до України був непростим. Кілька років тому на аукціоні «Сотбіс» збірку з 86 творів живопису та графіки за два мільйони доларів викупив київський фонд «Український авангард». Її вже показували у Нью–Йорку, після Києва на «Товариство незалежних» чекають Москва, Відень, Берлін, Лондон, Париж... У подальшому, переконаний співзасновник фонду Олександр Сусленський, ця збірка повинна оселитися в якомусь солідному музеї. Бажано — в постійній експозиції, а не в запасниках. Дробити її на окремі картини неприпустимо. За словами пана Сусленського, принципова позиція фонду — донести світу безпрецедентність колекції, яка була втрачена для світу. (Попередні власники збірки розповідають, що полотна доводилося збирати ледь не на смітниках...)
В експозиції — твори театрального художника Олександра Зейліковича («Квіти», «Пейзаж iз човном», «На пляжі»...), портретиста й графіка Самуїла Соломонського, який народився у Катеринославі і загинув в Освенцімі, живописця і педагога Амшея Марковича — за наказом Луначарського його делегували до Парижа, де він читав лекції про радянське мистецтво, — Теофіла Борисовича, Амшея Нюренберга, Ісаака Маліка...
До речі, після презентації у Нью–Йорку критики відзначали, що ламані лінії на полотнах відображають те, як ламалися устої та уявлення в часи, коли творили ці художники, а цю виставку назвали «Реквіємом колекціонеру». Олександр Сусленський дуже сподівається, що в Одесі найближчим часом з’явиться пам’ятник Якову Перемену. Якщо не пам’ятник — то принаймні меморіальна дошка.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Один з найвідоміших українських театральних режисерів — Давид Петросян — представив прем’єру на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові. >>
Благодійний фонд «МХП-Громаді» та Український культурний фонд оголосили про запуск нового грантового конкурсу «Культура у фокусі громад» із фінансуванням від 500 тис. до 1 млн грн на культурні проєкти. >>