Сенсаційне повідомлення про можливе перебазування ВМС України зi зручного Севастополя в озеро Донузлав неподалік Феодосії, що начебто планується здійснити після останніх домовленостей українського та російського президентів, спробував спростувати начальник Головного штабу, перший заступник головкома ВМСУ Ігор Кабаненко. «Це повідомлення носить провокативний характер, — вирішив капітан I рангу Кабаненко, реагуючи на опубліковану ЗМІ заяву Громадського комітету «Український Севастополь». — Базування ВМС України та Чорноморського флоту РФ у Севастополі здійснюється в межах базових угод про параметри поділу Чорноморського флоту колишнього СРСР». Водночас в інтерв'ю Бі-Бі-Сі він визнав, що існують плани перебазування принаймні частини українського флоту з Севастополя в Донузлав, щоправда, не уточнивши, про яку саме частину флоту йдеться. Отже, немає диму без вогню.
Дивно, що на такі досить серйозні звинувачення не зреагував ніхто з вищого керівництва оборонного відомства та загалом держави. Обмовка пана Кабаненка в інтерв'ю Бі-Бі-Сі бувалій людині підказує, що, як мінімум, у формі ідеї, розмови, оббалакування ця тема — переведення ВМСУ подалі від «основної бази базування ЧФ РФ» — існує. Згадаймо, що Москва в перші роки нашої незалежності боролася за Севастополь дипломатичними засобами не згірше, аніж військовими: майже два роки росіяни добивалися, аби в документах про поділ ЧФ СРСР було зафіксовано «просте словосполучення»: «головною базою ЧФ РФ є Севастополь». Росії ніде розміщувати свій військовий флот на півдні. А він є фетишем державної спроможності ще з часів Петра I.
У складі ВМС України — понад 30 кораблів та близько 50 суден. Практично всі вони отримані внаслідок розподілу Чорноморського флоту. Вік більшості бойових кораблів і катерів — понад 20 років. Флот в основному представлений фрегатами, корветами, мінно-тральними та десантними кораблями. Найбільш боєздатними є флагман нашого флоту — фрегат «Гетьман Сагайдачний» — та великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський». В останні роки саме вони представляють Україну за кордоном. Інші відомі кораблі — корвети «Луцьк» та «Придніпров'я», корабель морської охорони «Георгій Ігнатенко», ракетний катер «Прилуки».
Ударні надводні сили ВМС України мають сiм ракетних катерів і один підводний човен «Запоріжжя», що перебуває у небоєздатному стані.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
