Переможець Національного конкурсу 43–го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» Олександр Ратій.
Урочиста церемонія нагородження переможців 43–го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», що відбулась у кінотеатрі «Київська Русь», запам’яталася розмаїттям талантів. Нагадаємо, за час фестивалю продемонстровано понад 300 стрічок, які переглянули понад сто тисяч глядачів.
Особливе місце зайняв Національний конкурс фільмів, партнером якого став фонд Ігоря Янковського «Ініціатива заради майбутнього». За головний приз боролися 24 стрічки, сім з яких — документальні. Переможець Олександр Ратій за фільм «Повернення» отримав золотого «Скiфського оленя» і грошову нагороду в розмірі 20 тис. гривень від Благодійного фонду Ігоря Янковського.
«Цей дивовижний десятихвилинний фільм вражає», — не стримував емоцій президент Фонду Юрій Мироненко, вручаючи переможцю приз. — Хочу звернутися до молодих кінорежисерів: використовуйте кожну можливість узяти участь у фестивалі «Молодість», щоб глядачі мали можливість побачити ваші таланти. А ми будемо вас підтримувати».
Сам режисер Олександр Ратій розчулився: «Якщо б хтось п’ять років тому мені сказав, що я буду стояти на цій сцені, ця людина видалася б мені божевільною. Адже у моїй трудовій книжці значилась робiтнича професія. Дякую людям, які в мене повірили».
Наявність великої кількості документальних стрічок у Національному конкурсі відзначив голова міжнародного журі Сергій Тримбач. На його думку, серед них кілька фільмів — гідного рівня.
Голова Наглядової Ради Всеукраїнського благодійного фонду «Ініціатива заради майбутнього» Ігор Янковський, що вважає себе палким шанувальником кінематографа, так прокоментував цю подію: «Ще у студентські роки я прослухав семестр курсу лекцій з історії кіно у Нью–Йоркському університеті. Кінематограф змушує нас замислюватися, співчувати, обурюватися, пізнавати. Але найголовнішим для мене є те, що кіно дарує надію. На жаль, ми інколи втрачаємо основні засади нормального існування людини — моральність, духовність, співчуття. Кіно може повернути ці цінності.
Щодо сучасного українського кіно, ідея його підтримки виникла давно, але почала втілюватися у травні цього року на 66–му Каннському кінофестивалі, де ми разом із «Молодістю» організували на бульварі Круазетт вечір–прийом на честь молодих вітчизняних кінематографістів.
Сподіваємось, що Національний конкурс, який ми допомагаємо організувати, стане щорічним і перетвориться на стартовий майданчик для талановитих кінорежисерів. Я мрію, щоб молоді українські кінорежисери, яких відкриє наш конкурс, не тільки стали повноправними учасниками таких видатних форумів, як Каннський, Берлінський, Венеціанський та інші кінофестивалі, а й здобували там призи».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
