Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Переможець Національного конкурсу 43–го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» Олександр Ратій.
Урочиста церемонія нагородження переможців 43–го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», що відбулась у кінотеатрі «Київська Русь», запам’яталася розмаїттям талантів. Нагадаємо, за час фестивалю продемонстровано понад 300 стрічок, які переглянули понад сто тисяч глядачів.
Особливе місце зайняв Національний конкурс фільмів, партнером якого став фонд Ігоря Янковського «Ініціатива заради майбутнього». За головний приз боролися 24 стрічки, сім з яких — документальні. Переможець Олександр Ратій за фільм «Повернення» отримав золотого «Скiфського оленя» і грошову нагороду в розмірі 20 тис. гривень від Благодійного фонду Ігоря Янковського.
«Цей дивовижний десятихвилинний фільм вражає», — не стримував емоцій президент Фонду Юрій Мироненко, вручаючи переможцю приз. — Хочу звернутися до молодих кінорежисерів: використовуйте кожну можливість узяти участь у фестивалі «Молодість», щоб глядачі мали можливість побачити ваші таланти. А ми будемо вас підтримувати».
Сам режисер Олександр Ратій розчулився: «Якщо б хтось п’ять років тому мені сказав, що я буду стояти на цій сцені, ця людина видалася б мені божевільною. Адже у моїй трудовій книжці значилась робiтнича професія. Дякую людям, які в мене повірили».
Наявність великої кількості документальних стрічок у Національному конкурсі відзначив голова міжнародного журі Сергій Тримбач. На його думку, серед них кілька фільмів — гідного рівня.
Голова Наглядової Ради Всеукраїнського благодійного фонду «Ініціатива заради майбутнього» Ігор Янковський, що вважає себе палким шанувальником кінематографа, так прокоментував цю подію: «Ще у студентські роки я прослухав семестр курсу лекцій з історії кіно у Нью–Йоркському університеті. Кінематограф змушує нас замислюватися, співчувати, обурюватися, пізнавати. Але найголовнішим для мене є те, що кіно дарує надію. На жаль, ми інколи втрачаємо основні засади нормального існування людини — моральність, духовність, співчуття. Кіно може повернути ці цінності.
Щодо сучасного українського кіно, ідея його підтримки виникла давно, але почала втілюватися у травні цього року на 66–му Каннському кінофестивалі, де ми разом із «Молодістю» організували на бульварі Круазетт вечір–прийом на честь молодих вітчизняних кінематографістів.
Сподіваємось, що Національний конкурс, який ми допомагаємо організувати, стане щорічним і перетвориться на стартовий майданчик для талановитих кінорежисерів. Я мрію, щоб молоді українські кінорежисери, яких відкриє наш конкурс, не тільки стали повноправними учасниками таких видатних форумів, як Каннський, Берлінський, Венеціанський та інші кінофестивалі, а й здобували там призи».
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>