Учора на засіданні президії НАН України мали розглядати питання про ліквідацію двох інститутів — української археографії та джерелознавства ім. Грушевського та сходознавства ім. Кримського. Напередодні інформацію про це поширили ЗМІ та громадські організації. З різних країн надійшли десятки листів від закордонних інституцій та науковців на підтримку самобутніх, відомих у світі установ. До президії НАНУ надійшли звернення від українських науковців i громадськості. Врешті, керівництво НАН виголошення остаточного «вердикту» перенесло на невизначений термін.
Позавчора на прес–конференції член президії НАН України, академік–секретар відділення історії, філософії і права Секції суспільних і гуманітарних наук Олексій Онищенко запевняв журналістів, що доля згаданих інститутів розглядатиметься тепер тільки після «обговорень у колективах» та «консультацій з юристами». Утім було помітно, що «обговорення» академік розуміє як «переконування» і що розпорядження прислухатися до науковців він не отримав. «Мета оптимізації, — наголосив «УМ» пан Онищенко, — зосередження фінансових, кадрових, організаційних зусиль на основних напрямах фундаментальної науки. Виникла ідея, що близькі за тематикою, споріднені інститути доцільно об’єднати в один потужний кулак, щоб підвищити ефективність наукових установ». Інститут української археографії та джерелознавства планували «влити» у вигляді Археографічної комісії в Інститут історії України, а Інститут сходознавства — до нещодавна створеного Інституту всесвітньої історії. Небажання наукових колективів «об’єднуватися» з іншими інституціями представник президії НАНУ пояснив «нетерпимістю» та побоюванням можливої конкуренції чи втрати посад. Натомість заступник директора з наукових питань Інституту археографiї та джерелознавства iм. М. Грушевського Олександр Маврін каже, що тривожаться працівники не за посади і платню. «Саме в цьому колективі нашому директору вдалося згуртувати команду однодумців. І попри те, що через брак фінансування ми щомісяця змушені писати заяви про відпустку за власний рахунок, ніхто не ставив питання, щоб піти звідси, — каже пан Маврін. — Бо ця унікальна структура ефективно виконує покладені на неї обов’язки з пошуку, опрацювання і введення в науковий обіг комплексу архівних джерел, які століттями приховували, спотворювали або знищували. Ідеться про історичну пам’ять». До того ж, як наголошують працівники Інституту археографії, ліквідація двох інститутів стане прецедентом для поступового скорочення інших установ гуманітарного профілю.