Монумент як наступник... ресторану?

24.10.2013

22 січня 2014 року відбудеться урочисте святкування 95–ї річниці прийняття в Києві в 1919 році Акта Соборності, проголошення єдиної, незалежної, суверенної Української держави. У зв’язку з цією знаменною подією Президент України з метою забезпечення спорудження монумента Соборності України та його відкриття до 95–ї річниці проголошення Акта злуки доручив Миколі Азарову та Олександру Попову: «1. Вирішити за участю Національної академії наук України у встановленому порядку питання щодо місця спорудження монумента Соборності України в центральній частині міста Києва.

2. Забезпечити проектування, спорудження, урочисте відкриття монумента Соборності України та відповідне фінансування цих заходів». І дав термін виконання — 22 січня 2014 року.

Нині вже розроблено проект монумента Соборності України в місті Києві, який виборов першiсть на замовленому конкурсі, проведеному за дорученням Кабінету Міністрів. Після певних доопрацювань саме цей проект було остаточно затверджено художньою радою Міністерства культури України. Згідно з листом №002–111 від 31.07.2003 р. та листом №005–992 від 08.11.2004 р., для встановлення пам’ятника Київська міська державна адміністрація запропонувала площу біля Маріїнського палацу, а саме оглядовий майданчик Дніпровських схилів по вулиці Грушевського, 5. Єдиним невирішеним питанням залишається місце розташування монумента, що пов’язано з реконструкцією цього оглядового майданчика.

З початку 2013 року департамент містобудування та архітектури КМДА розробляє проект «Алеї Соборності», яка бере свій початок біля Володимирської гірки і простягається до мосту метро. Ця алея має виглядати як такий собі пішохідний серпантин, розташований на схилах Дніпра, з можливим розширенням і частковою реконструкцією Петровської алеї.

На цій алеї передбачаються зони, в яких будуть встановлені пам’ятні знаки, декоративні скульптурні композиції, символи міст і областей України, а також відображені значні події з історії нашої країни. Домінуючим вирішено зробити пам’ятник Соборності України, місцем розташування якого має бути майданчик, розташований нижче арки Дружби народів (монумент Возз’єднання України з Росією).

Ми вважаємо, що монумент Соборності України — це визначний символ, що відображає найзнаменнішу подію історії України. Розташування його у зазначеному місці (на місці спаленого ресторану) шляхом проголошення нового бліц–конкурсу з новими фінансовими витратами — вульгарна підміна цієї видатної події. Через брак огляду з усіх боків, масштабний та ідейний тиск арки Дружби народів, тиск простору навколо пам’ятника — все це перетворює монумент на пам’ятний знак, алею — на виставку досягнень народного господарства, а саму ідею Соборності України на якийсь господарський союз міст України.

Спорудження алеї Соборності України (з можливим її перейменуванням на алею Дружби та об’єднання) й встановлення монумента в повному розмірі — це два різні проекти. Передбачуване розташування монумента Соборності в рамках проекту алеї Соборності — недоцільне і неправильне.

 

Р.S. Нині вже визначили місце спорудження монумента Соборності України, яке відповідає всім необхідним характеристикам. Це частина проекту реконструкції площі біля «Мистецького арсеналу» з можливим перетворенням її на площу Соборності, де є об’єднання Великого Храму, чудового сучасного музею й знаменної історичної події — Акта Злуки.

Юлій СИНЬКЕВИЧ,
народний художник України, скульптор Лев СИНЬКЕВИЧ,
заслужений художник України, скульптор
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>