Пам’ятаю, як у післявоєнні роки в Україні велося інтенсивне добування вугілля, нафти, газу на потреби всього Радянського Союзу. Росія отримувала блакитне паливо по газопроводу Дашава — Київ — Брянськ — Москва. Західна Україна забезпечувала газом Росію... А нині?.. «Ніяких знижок ціни на газ! — заявляють Україні чиновники «Газпрому». — Або ж віддайте по–братськи газотранспортну систему в російське володіння, або входьте в Митний союз».
Улітку стартувала повномасштабна торговельна війна з українськими товарами з боку Росії. І це після нав’язаних принизливих газових угод 2009 і 2010 років, по–холуйськи погоджених і підтриманих проімперською більшістю корумпованого парламенту, це після проросійського закону про мови, після листа 148 депутатів–провокаторів до Польського Сейму, в якому антинародні депутати просять визнати Волинську трагедію 1943 року «геноцидом польського народу» тоді, коли ці фарисеї на догоду Кремлю не визнають Голодомор в Україні 1932—33 років геноцидом українських селян, не визнають УПА воюючою стороною в роки Другої світової війни... Чому так? Відповідь знайшов у відомих поетів, письменників, політиків і громадських діячів.
Віталій Коротич: Звільняючись від фашистського спадку, потрібно звільнитись і від сталінського, бо в ньому склалось і накопичилось найстрашнiше — бузувірство царя Івана Грозного, безжальність імператора Петра Першого і фанатизм Леніна з Троцьким. Поки Росія від цього не вилікується, поки буде зображати самовиправдовування — доти страждатиме сама і буде мучити інших.
Вацлав Гавел: У путінській Росії побудована особливо небезпечна диктатура, позаяк вона поєднує найгірші риси комунізму і соціалізму, а керує нею КДБ з мафією.
Ліна Костенко: Росія — це великий спрут. У всіх, до кого вона привалилася боком, мертвіє тіло нації.
Отто Фон Бісмарк: Будь–які угоди з Росією варті менше того клаптика паперу, на якому вони підписані.
Віктор Єрофєєв: Російська душа є «сталінською» за самою своєю природою.
Леонід Стоянов: Росія — це комп’ютер, який вибирає найгіршу програму. Якщо є програма антилюдська — обов’язково вона буде там.
Петро Чаадаєв: На противагу всім законам людського співжиття, Росія рухається лише в напрямку свого власного уярмлення та уярмлення всіх сусідніх народів.
Олександр Герцен: Ми не зможемо звикнути до цієї страшної, кривавої, потворної, нелюдяної, зухвалої на язик Росії... Від неї палаєш тим розкладаючим, отруйним соромом, що його відчуває люблячий син, зустрівши п’яну матір свою, яка п’є–гуляє в будинку розпусти.
Едвард Лукас: Найзгубнішою помилкою, яку скоїв Захід після 1991 року, було припущення, ніби Росія мало–помалу стає «нормальною» країною.
Сергій Борщевський: Очам вже бачити нестерпно, / вже вухам слухати набридло, / як любляться московське стерво / і наше бидло.
До речі, згадавши вислів бувалого опера ФСБ Росії, що на холуїв і провокаторів «родина денег не жалеет», я зрозумів основні мотиви любові між стервом і бидлом...
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
