Митниця не дає «добро»

Залізничний вагон, 11 автомобільних фур і контейнер iз комплектуючими, які призначені для Харківського тракторного заводу, вже два тижні простоюють на нашій митниці. Вартість затриманої продукції, яку доставили з Росії, Китаю та Італії, — близько мільйона доларів. За кожен день простою на кордоні підприємство сплачує додатково 50 тисяч гривень, ризикуючи при цьо­му зірвати вигідний контракт iз Кубою, оскільки без «арештованих» запчастин на ХТЗ не встигнуть виготовити і відправити до 5 листопада чергову партію сільськогосподарської техніки. «Йдеться про 175 колісних і 45 гусеничних тракторів, — каже гендиректор підприємства Владислав Губін. — Якщо не виконаємо взяті на себе зобов’язання, завод зазнає величезних збиткiв, адже ми вже отримали 50 відсотків передоплати».

Від простою постраждали у першу чергу заводчани, переважну більшість яких (близько 3 тисяч робітників) з минулої п’ятниці відправили у безстрокову відпустку. За словами директора, цього тижня люди ще отримають зарплату, а далі — невідомо, оскільки на власних фінансових ресурсах ХТЗ довго не протягне.

Але, як з’ясувалося пізніше, тракторний гігант цими днями переживає ситуацію, в яку влітку з його ж вини потрапило суміжне підприємство — Лозівський ковальсько–механічний завод. За словами директора ЛКМЗ Василя Чорномаза, харків’яни підписали з його підприємством контракт на виробництво 1200 тракторних мостів загальною вартістю 120 млн. гривень, але придбали лише шосту частину від замовленої кількості. І оскільки на ЛКМЗ працює 2500 людей, більшість iз яких зайняті на виробництві комплектуючих для ХТЗ, робітники залишилися без роботи і грошей. Сталося це після того, як у червні на тракторному заводі змінилися керівники, що без попередження відмовилися від співпраці з лозівчанами.

Можливо, цей конфлікт так і не вийшов би за межі регіону, якби у ситуацію не втрутився депутат Верховної Ради і почесний президент індустріальної групи УПЕК (до її складу входить ЛКМЗ) Анатолій Гіршфельд. «Відмову нового керівництва ХТЗ від тракторних мостів виробництва Лозівського ковальсько–механічного заводу неможливо пояснити, — сказав він. — Керівництво ХТЗ раптом почало закуповувати низькоякісні мости китайського виробництва, які, до речі, поставляють до Харкова через Росію. Тим самим зірвано контракт iз лозівчанами, підписаний на рік».

За словами нардепа, пояснити природу цих поставок можна лише «сірими корупційними схемами», в рамках яких прихований китайський імпорт реалізується через кілька російських фірм. Така практика, на його думку, призведе до зниження якості українських тракторів, тому пан Гіршфельд написав до Кабміну листа, в якому просить перевірити харківську техніку на вміст вітчизняних запчастин. За його словами, це потрібно зробити і тому, що продукція ХТЗ на вітчизняному ринку реалізується з державною підтримкою через компанію «Украгролізинг». Останній проект передбачає участь у ньому не лише ХТЗ, а й суміжних українських підприємств, тому у разі, якщо харківські трактори містять менше 60 відсотків вітчизняних комплектуючих, вони не повинні продаватися в Україні через лізинг.

У свою чергу Міністерство прибутків і зборів прокоментувало наприкінці минулого тижня затримку з розмитненням вантажу, призначеного для тракторного заводу. «Ціни на деталі, які заявили на ХТЗ, суттєво відрізнялися від тих, за якими ідентичні запчастини ввозилися в Україну на адресу інших осіб, не пов’язаних iз російськими постачальниками, — йдеться в прес–релізі. — Тому міністерство затребувало від підприємства надати документи з підтвердженням заявленої ним вартості. Якщо завод їх надасть, митниця пропустить товар».