Понаднормова багатоповерхівка
Востаннє електрик Петро Омельченко (ім’я змінено. — Ред.), що працював в одному з житлово–комунальних підприємств Житомира, отримав зарплату за липень. А на початку осені його викликав начальник і пояснив: «Аби не збільшувати заборгованість, доведеться скорочувати штат. Утім до тебе, Петре, претензій немає, працюй. Проте доведеться додатково обслуговувати ще одну багатоповерхівку». Спочатку Петро полегшено зітхнув, все ж таки роботу не втратив. Та коли почав затримуватися на дві–три години довше, оцінив ситуацію інакше. За понаднормові йому й не думали сплачувати, а заборгованість гасили мізерними порціями.
Коли ж звернувся до начальника, той запропонував йому… звільнитися. Мовляв, охочі на його місце знайдуться. У розпачі Петро оббивав пороги різних інстанцій. Та згодом впевнився, що довести свою правоту нелегко. Адже трудовий договір укладено не було: інспекція на підприємство приходила давненько.
Як вирішити проблему
У подібній ситуації опиняються сотні працюючих. Чи можна їх захистити? Почнемо зі статистики. Послугами державної служби зайнятості, в якій працює близько 15 тис. співробітників, у січні–вересні цього року скористалися майже 1,5 млн. осіб. В Україні працює 20 млн. осіб, і їхнi права захищають близько 900 інспекторів Держпраці. Як наслідок, на деякі підприємства інспектори приходять раз на 30–40 років. Тож після візиту контролюючих органів деякі роботодавці самовільно встановлюють «свої правила», таким чином грубо порушуючи трудове законодавство.
Нинішній механізм контролю за дотриманням законодавства у сфері зайнятості недосконалий. Через це Мінсоцполітики підготувало проект указу Президента про Державну службу з питань праці та зайнятості, яка об’єднає в собі Державну службу зайнятості та Державну інспекцію України з питань праці.
Які від цього переваги? По–перше, в одному офісі можна буде не лише знайти роботу, а й захистити свої трудові права. По–друге, це зекономить кошти.
Підготовка проекту на завершальному етапі
«Головне завдання об’єднаної служби — ефективний захист кожного працівника на всіх етапах трудового процесу», — наголосила під час обговорення відповідного проекту міністр соціальної політики Наталія Королевська. На її думку, об’єднана Служба стане своєрідним Будинком праці для робітників і роботодавців. «Адже саме тут допоможуть знайти роботу, змусять роботодавця повернути зароблену зарплату, захистять від незаконного звільнення тощо, — сказала вона. — Інспектори будуть не лише виявляти факти нелегальної зайнятості, а й допоможуть роботодавцям скористатися новими можливостями, наданими законом».
«Безперечно, об’єднана служба зайнятості має стати тим єдиним вікном у сфері зайнятості і трудових відносин, звернувшись до послуг якого, будь–яка людина відчує себе соціально захищеною», — доповнює директор Державного центру зайнятості Лариса Сідельнікова.
Окрім того, роботодавці менше часу витрачатимуть на спілкування з чиновниками. Адже замість двох органів взаємодія відбуватиметься лише з представниками Служби з питань праці та зайнятості.
Експерти схвально оцінюють новий підхід
«Ми підтримуємо створення єдиного каналу взаємодії роботодавця та держави щодо трудових відносин iз працівником. Власнику краще витратити час на вирішення інших виробничих проблем, ніж відвідувати дві структури», — сказав під час обговорення проекту указу стратегічний директор Асоціації професіоналів з управління персоналом HRFORUM Андрій Ніколов.
Завідувач відділу соціальної політики Національного інституту стратегічних досліджень Ольга Пищуліна вважає: «Завдання та напрями діяльності Держпраці і Держслужби зайнятості значною мірою перетинаються, тож є ризики дублювання функцій».
Експерти, які взяли участь у дискусії, позитивно оцінили проект об’єднання двох служб і долучилися до розширеної робочої групи. Найближчим часом буде внесено зміни до проекту Указу та подано на розгляд його остаточну версію.
Можливий хепі–енд для нашого героя
А тепер повернімося до Петра Омельченка, з історії якого ми почали. Що саме для нього дасть створення цієї Служби? Йому не знадобиться відвідувати дві установи. Чоловік прийде до однієї організації, де й вирішить усі свої проблеми: і щодо роботодавця–порушника, і про актуальні вакансії дізнається.
«У нових умовах, — вважає він, — я швидше б обрав собі нову роботу. Адже робітник — такий же учасник ринку праці, як і роботодавець, і має право обирати, де саме йому працювати».