«Ювілейний» погром

На малій батьківщині Тараса Шевченка — у селі Моринці Звенигородського району — розвалили хату чумака. Ще у 1964 році, з нагоди 150–річного ювілею Кобзаря, виникла ідея створити хату–музей з інтер’єром часів Шевченка, де б зберігалися зразки чумацького знаряддя, народного мистецтва, одягу, речей домашнього вжитку першої половини ХІХ століття. Тоді й вирішили обладнати під музей хату чумака Мефодія Тютюнника, яка стояла пусткою більш як століття.

Тепер на місці тієї хати, яку, не виключено, міг бачити малий Шевченко, — купа глини та дрів. Знищення садиби викликало неабиякий резонанс у ЗМІ та обурення краян. Кажуть, садибу відбудовуватимуть по–новому. Люди ж припускають, що чиновники на цьому вкотре відмиють кошти для своїх бездонних кишень. Вартість перебудови, за офіційними даними — 2 млн. гривень.

Про те, що хату чумака знесли, не знали навіть у відділі культури й туризму Звенигородської райдержадміністрації. «Я не в курсі, адже хата чумака перебуває на балансі Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», — говорить «УМ» Лариса Кочерга, начальник тамтешнього відділу культури.

Телефонуємо у заповідник. «Нічого надзвичайного не сталося, просто йде реставрація, — заспокоює генеральний директор Олександр Комаренко. — Уже пiдготовано проектно–кошторисну документацію, а підрядником є «Райагробуд», приватне підприємство зi Звенигородки. Хату не розвалили, а розібрали, пронумерувавши лаги та крокви».

«Хата чумака була небезпечною для відвідувачів, тому її розібрали. Сфотографовано кожен елемент, кожну деталь внесено в каталог. Зіпсовані деталі будуть замінені. Робітники зберуть хату точно так само, але ще й поставлять на невеликий фундамент. Ми її побачимо в тому ж стані», — обіцяє черкаський «губернатор» Сергій Тулуб.

«До ювілею Шевченка на місці садиби Мефодiя Тютюника буде цілий етнографічний комплекс», — пояснює кінцевий задум такої «перебудови» заступник начальника управління культури, начальник відділу охорони культурної спадщини, музейної справи та з питань релігії Черкаської облдержадміністрації Микола Суховий. Окрім хати, там зведуть ще й клуню, повітку, комору, криницю, льох. «Оскільки село Моринці є історичним і сюди приїздить чимало туристів, то вирішено відрити такий цілісний комплекс, аби наші сучасники могли на власні очі побачити садибу чумака часів Тараса Шевченка», — каже чиновник.

Микола Суховий намагається заспокоїти громадськість: «Пригадую, коли ми починали реставрувати садибу В’ячеслава Чорновола, то тоді так само народ обурювався, бо нам довелося її розбирати по цеглині. А потім говорили, як гарно зробили».