Загрози немає — права є

16.10.2013

Україна здатна ефективно протидіяти проявам тероризму на своїй території та гарантувати безпеку масштабних громадських заходів від терористичних загроз. Останнє, наприклад, яскраво продемонструвала практика підготовки і проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Про це йшлося в ході роботи конференції ОБСЄ «Пріоритетні аспекти міжнародного співробітництва в боротьбі з тероризмом», яка днями відбулася у приміщенні Дипломатичної академії України. У конференції взяли участь близько 100 представників держав–учасниць та держав–партнерів ОБСЄ, інших міжнародних організацій, громадських об’єднань. Захід було організовано спільно МЗС, Службою безпеки України та Секретаріатом ОБСЄ. Конференція стала першим заходом України в ранзі країни, що перейняла головування в ОБСЄ.

Іншим прикладом ефективності роботи українських спеціалістів стало розслідування вибуху на українсько–російському кордоні в міжнародному пункті пропуску «Бачівськ», де смертник підірвав на собі вибухівку після того, як безперешкодно перетнув російський кордон, але був викритий прикордонниками. Прикметно, що інцидент стався напередодні конференції. Також згадували вибухи у Дніпропетровську, коли від закладеної у сміттєві урни вибухівки постраждали 27 осіб, серед яких — дев’ятеро дітей.

Постійний представник України в ОБСЄ Ігор Прокопчук на відкритті міжнародної конференції з питань боротьби з тероризмом закликав більшу увагу приділяти співпраці державних інституцій та незалежних правозахисних організацій. Така співпраця, за його словами, дозволяє протидіяти насильницькому екстремізмові і радикалізації суспільства. Експерти ОБСЄ з боротьби з тероризмом також вивчають можливості залучити приватний сектор до забезпечення правопорядку під час проведення великих масових заходів.

Однак, під час посилення боротьби з тероризмом не варто забувати і про дотримання прав людини, оскільки саме їх порушення є однією з причин тероризму. На цьому наголосив заступник начальника Департаменту ОБСЄ з прав людини Омер Фішер.

Тут в України теж є чому повчитися. «В Україні немає терористичної загрози. І українська влада поки що не обмежує громадянські права на цій підставі. Поки що всі намагання ухвалити у Верховній Раді закони щодо боротьби з екстремізмом не отримали підтримки уряду і провалилися у парламенті. Проте, на жаль, у таких країнах простору ОБСЄ, як Росія чи США, влада обмежує громадянські права людей саме на підставі терористичної загрози — чи то загрози з боку «Аль–Каїди», чи з боку «чеченських терористів». Свого часу, після подій 9 вересня 2001, у США був навіть ухвалений «Патріотичний акт», згідно з яким американці опинилися під ковпаком спецслужб. А обмеження прав російських громадян «кавказької національності» вже стали звичним явищем у РФ», — говорить голова Інституту «Республіка», правозахисник Володимир Чемерис.

А може, справа саме в цьому? Як підкреслив Омер Фішер, останні роки антитерористичної роботи, зокрема і на території країн–учасниць ОБСЄ, показали, що боротьба з тероризмом ефективна тільки при дотриманні всіх прав і свобод людини, оскільки їх порушення є однією з причин тероризму. І над цим варто замислитися.

  • Волевиявлення невільних

    Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>

  • Євробачення-2017. Показує гривня-ТБ

    Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>

  • Так минають прем’єри

    Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>

  • Термоядерні промені чучхе

    Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>

  • Богдан Гаврилишин: Неефективність уряду виснажує Україну

    Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>

  • Де шукати щастя?

    Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>