Вибори без Л.Д.

      Усе, крапка. Численні припущення, а то й тверді переконання навіть деяких дуже поважних політологів у тому, що Леонід Кучма обов'язково балотуватиметься у президенти й на виборах-2004, виявилися хибними. До 24-ї години 1 серпня, коли Центральна виборча комісія завершила прийом документів на реєстрацію кандидатом у президенти, громадянин Кучма «заявки» на участь у президентських перегонах так і не зробив. А й справді, навіщо йому ця морока? Значно спокійніше буде податися у прем'єри — звісно, після впровадження політичної реформи. Принаймні так вважає головний конкурент кандидата від влади на нинішніх виборах — Віктор Ющенко. «Якраз зараз відпрацьовується такий сценарій, щоб Україні восени нав'язати нового Прем'єр-міністра з повноваженнями Президента. І не виключено, що його зватимуть Кучма Леонід Данилович», — саме таким, на думку В.Ю., є реальний сценарій політреформи.

      Але це вже інша історія, а серед двох із гаком десятків кандидатів, які протягом наступних трьох місяців змагатимуться за нашу з вами прихильність, дійсного Президента не буде. Хоча працьовиті «центрвиборчкомівці» у неділю чекали Леоніда Даниловича, як і будь-кого іншого, хто надумає позмагатися за найвищу державну посаду, аж до заповітної «години Х», тобто до 12-ї ночі. Як розповіла в коментарі «Українській правді» одразу ж по завершенні цього не надто, як з'ясувалося, напруженого робочого дня начальник управління діловодства та документації ЦВК Галина Кривошея, повного пакету документів 1 серпня не подав ніхто. Зате о 23.50 з'явилася громадянка із частиною потрібних папірців — їй, за словами пані Галини, раніше вже було відмовлено в реєстрації. Потенційна кандидатка вирішила таки внести необхідну грошову заставу, але трохи помилилася із сумою: замість 500 тисяч гривень поклала на рахунок ЦВК 50 копійок. «Це просто знущання. Ця людина хоче, щоб про неї всі говорили», — обурилася представниця Центрвиборчкому. Окрім цього, трудова неділя вершителів кандидатських доль відзначилася тільки однією подією: якийсь громадянин написав до ЦВК скаргу на те, що сплата 500-тисячної застави обмежує його право обирати і бути обраним, яке гарантується Конституцією.

      Ще один претендент на кандидатство завітав до Центральної виборчої комісії напередодні останнього строку подання документів. 42-річний київський юрист Микола Грабар, щоправда, не вніс грошової застави взагалі, але пообіцяв це зробити в понеділок. Та навряд чи йому це допоможе, адже, за законом, усі документи слід подавати одразу. До речі, кому-кому, а Миколі Федоровичу як юристу, який, до того ж, у 1994-1998 рр. як народний депутат України 2-го скликання входив до Комісії ВР з питань законності (потім переформованої у Комітет з питань законності та правопорядку), це варто б і знати.

      Що ж до «повноцінних» кандидатів у кандидати, тобто тих, хто подав повний пакет документів і чекає на рішення ЦВК щодо реєстрації, то їх наразі є двоє: громадський діяч і колишній посол України у Великій Британії Сергій Комісаренко та міський голова Києва, лідер партії «Єдність» Олександр Омельченко, який приїздив подавати документи до ЦВК на автобусі «Богдан». Сан Санич, до речі, планує отримати своє кандидатське посвідчення вже сьогодні. Мабуть, для різноманіття, приїде по нього на вітчизняному тролейбусі...