Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
На державній кіностудії ім. Довженка борються за нового керівника. (з сайта wikimedia.org.)
Свого часу тут зняли невмирущий фільм «Тіні забутих предків», наразі ж вмирущою здається сама кіностудія ім. Довженка. Творчий процес тут давно не кипить, лише жевріє. Молоді режисери не поспішають звертатись до «довженківців» по допомогу в зйомці, а студія, у свою чергу, може запропонувати лише застаріле обладнання.
Та зовсім скоро кіностудію «підніматиме» новий керівник. У нинішнього директора Ігоря Ставчинського закінчився контракт, однак поки не відомо, від кого надійшла відмова його продовжувати — від самого Ставчинського чи Міністерства культури.
Думки Держкіно і колективу кіностудії різні: чиновники на цій посаді бачать екс–керівника Національної телерадіокомпанії України Віталія Докаленка, «довженківці» висувають свого колегу — режисера Олеся Янчука.
Колектив уже надіслав до Мінкульту заяву із 120 підписами на підтримку кандидатури Янчука. Роман Балаян, режисер та патріот студії Довженка, вибір творчої спільноти пояснює так: «Він доволі креативна людина, вже попрацював і продюсером, добре розбирається у виробництві. Знає студійних людей, цехи, стан справ, потреби кіновиробництва». Роман Гургенович запевняє, що претензій до колишнього керівника колектив не має. Він розповів «УМ», що Ставчинський зробив велику справу хоча б тому, що не дав кіностудії збанкрутувати, всіма силами тримав її на плаву.
Із новою кандидатурою у колективу є і новий план роботи. «В Академії мистецтв я нещодавно попросив для ознайомлення документи щодо польської і французької моделі кіноосвіти і кіновиробництва. І хочу, щоб ми запропонували керівництву Міністерства культури і Держкіно своє бачення і розуміння ситуації, і шляхи її вирішення. Хто нам заважає використовувати кращі міжнародні напрацювання, технології, схеми?» — розповів Роман Балаян у недавньому інтерв’ю «Дзеркалу тижня». Так, на думку режисера, для розвитку українського кінематографа потрібно домагатися для кіностудії окремої квоти з держбюджету, чесних і прозорих форм кіновиробництва і кінобізнесу, а також «привчати» глядача до вітчизняного кіно в прокаті. Ще одна ціль колективу — відновити на студії творчий процес, залучити молодих кінематографістів, створити, за висловлюванням самого Балаяна, такий собі «Довженколенд» нових сучасних ідей.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>