Відколи існує світ, а й досі зустрічаємо на кожнім кроці нерозгадані загадки природи. Візьмемо такий приклад: чому коти дуріють у березні, а комуністи казяться у травні? Цього року ніби блекоти об’їлися. Вождь світового пролетаріату (потрібен він пролетаріату як чортові кадило) Петруха Симоненко в травневі дні на якомусь майдані Києва, виступаючи перед зібранням, до того біснувався! Слина летіла навіть з екранів телевізорів. А чому б йому не горланити, коли за це добре платять «хороші» сусіди, а за так він і рота не відкриє. Не за депутатські ж злидні він вирив собі земляночку в ліску з басейнами і кортами. Скільки «етот товаріщ» вождює, стільки і товче одну й ту саму воду в ступі: ОУН, УПА, бандерівці, буржуазні націоналісти. Не буржуазні (для телепнів), а українські. Вони в нього «прєдатєлі Родіни» — ніби за якийсь рік московський концтабір міг стати для західних українців батьківщиною.
Для сьогоднішніх українців згадані репресії та голодомори мало про що говорять, бо їх це не торкнулося. Одні не вірять, другі не замислюються. Виходить, для такого народу голодомори і репресії 1922, 1932—33, 1937, 1946—47 років — це закономірність? Промовчали безхребетнi й тоді, коли комуняка Кравчук розкуркулював, експропріювавши чесно зароблені грошенята, які кожен відкладав на чорний день. Грошенята відправив до Москви, залишивши тільки чорні дні, запудривши мізки, що за ці гроші люди скуплять усе в державі. А як сталося? Іноземні пройдисвіти, захопивши владу в Україні, привласнили собі все безкоштовно разом з українцями. Як звір мітить свою територію, так і Україна помічена московським хижаком. Куди не стань — купки бетону з написом «Ленін». Колись стояли у нас кам’яні скіфські баби, а нині наклепали угро–фінського тюхтія.
Що ж відбувається тепер? За баночку консерви, жменьку гречки чи обіцянку надбавки у 10 гривень до пенсії летять українці з виряченими й порожніми очима голосувати за Вітька чи Юльку, продаючи не тільки себе, а й майбутнє своїх дітей та внуків. Це старше покоління торує своїм нащадкам шлях до безробіття, а значить, шлях у злочинність, наркоманію, пияцтво, проституцію, бо обирає владу не розумом, а животом. Дообиралися, що вчорашнє комуністичне пекло видається вже раєм. За ці 20 iз лишком років ми від комуністів нікуди не втекли, бо «регіонали» — клони КПРС. Хтось клонував вівцю, а ми — партію сваволі.
Анатолій ЖИВОГЛЯД
Кам’янка–Дніпровська, Запорізька область