Хочу адресувати свого листа не лише читачам «України молодої», а й керiвникам держави, народним депутатам.
Злочинній меті Москви зі знищення нашої мови, нації, Української держави вірно служить її п’ята колона, створена ще в минулі віки окупації, та її імперська комуністично–кучмівська влада. Це злочинне неонацистське об’єднання є продуктом кривавої деспотії, хижацької запеклості діянь московської імперської ідеології. З боку нашої влади бачимо прояви типового колабораціонізму на користь сусіда. З ними й церква — ідеологічна складова кремлівської влади, яка нищить український світ і культивує «Русскій мір» та відновлення «єдіной і нєдєлімой». А українська влада за знищення нашої суверенності і державності чіпляє ордени!
Запеклих московізаторів Кучми замінено олігархами–глитаями, ортодоксальними «совками» з царськими апетитами. Усі вони з числа керівників КПРС, КП(б)У, комсомолу, їхнiх нащадків та послідовників. Нині узурповано владу на всіх рівнях. Корупція, шантаж, сваволя, насилля! Кишеньковими стали Конституційний Суд, уряд, Верховна Рада, всі суди і банки, прокуратура, правоохоронні органи. Панує абсолютна безкарність можновладців та їхніх сімей і спільників. ЗМІ, культура, освіта, економіка, енергетика — все в руках Москви або її ставлеників із тутешніх.
Теодор Рузвельт казав: «Свобода демократії в небезпеці, якщо люди толерують зростання особистої влади до межі, коли вона стає сильнішою, ніж демократична держава. Це, по суті, і є фашизм — контроль уряду однією людиною, групою осіб». Так трапилося і в нас. Разюча відповідність сказаному!
Фашизм — генетична родинна пляма Москви. А всі її наступники і сьогодні виявляють усе більший апетит до грабежу, загарбання нашої історії та привласнення нашого древнього спадку Київської Руси–України, бо все своє — надто пізнє, криваве й інших генетичних коренів. Саме звідси все зло і ненависть до нас. Адже справжній слов’янин, руський і християнин у ХХІ столітті так вороже і злочинно до сусіда чи просто ближнього ставитися не може. І в Європі такого немає уже з часів середньовіччя.
Нині всі дії та партійні програми ПР, КПУ та їхніх спільників передбачають знищення нашої мови і нації, державності та прагнуть долучити нас до «русского міра» з його церквою, шантажами та примусом до «дружби», за якою стоїть лише московізація та кінець нашому українському життю. Я бажаю сусідньому народу лише щастя і процвітання — хай стають найбагатшими, але не лізуть у наш город. Нехай заберуть ЧФ, звільнять Крим і не захищають диктаторів–окупантів, а нас — від ЄС, НАТО і демократії. Зауважу, що загроза фашизму в Україну може насуватися хіба з боку Москви. Якби наша влада не була нацистською і промосковською, вона б ніколи не ухвалила мовного закону «Ка–Ка», і не пахло б у нас ЄЕПом, Митним союзом тощо.
Наша нація може бути заможною, вільною і щасливою лише в родині європейських держав. І це наша позиція. Проте якщо ця влада знищить нашу позицію, ми станемо отарою, яку поведе Москва.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
