У Стокгольмі вчора оголосили імена цьогорічних лауреатів Нобелівської премії в галузі хімії. Найпрестижнішу нагороду отримають американець австрійського походження Мартін Карплюс, британець Майкл Левітта та громадянин Ізраїлю і США Аріє Уоршел.
Як пояснюється в офіційному прес–релізі Нобелівського комітету, вчених відзначено передусім за розробку алгоритмів, які дозволяють здійснювати комп’ютерне моделювання перебігу хімічних реакцій. Раніше в хімії використовували моделі, збудовані з пластикових кульок, які з’єднувалися паличками–соломинками. Це був найкращий із можливих на той час способів відтворити структури частинок, а вже на їх підставі науковці робили висновки про взаємодію під час складних хімічних процесів. Сучасне моделювання — це незмірно більш просунуті процеси, змодельовані за допомогою комп’ютерів. Троє цьогорічних лауреатів ще у 70–х роках минулого століття розробили прообрази потужних комп’ютерних програм, які використовуються і до цього часу для зрозуміння й передбачення перебігу хімічних реакцій. Ці комп’ютерні моделі є ключовими для розвитку сучасної хімії.
Хімічні реакції відбуваються з неймовірною швидкістю. За долі мікросекунди електрони перескакують з околиць одного ядра атома до іншого. Головною проблемою класичної хімії було відстежити окремі етапи такої реакції, що, з огляду на їх швидкість, було майже неможливо. Моделі, розроблені цьогорічними лауреатами, дали таку можливість, здійснивши перелом у хімії й поєднавши класичну ньютонівську фізику з квантовою фізикою. Силою класичної фізики була простота обрахунків та легке застосування у випадку великих структур. Слабкістю — неможливість контролю миттєвого перебігу реакцій. Саме в цьому випадку хіміки були змушені звертатися до квантової фізики, а такі обрахунки вимагали наявності потужних лічильних засобів.