Компроміс на порозі дефолту

За вісім днів простою в роботі федерального уряду економіка Сполучених Штатів Америки зазнала збитків на майже 2 мільярди доларів. Як підрахувала консалтингова компанія IHS Global Insight, кожен день вимушених урядових «канікул» обходиться приблизно у 160 мільйонів доларів. Чи не найбільше страждає туристична галузь, адже всі національні парки та музеї залишаються закритими. А фірми, що виконують держзамовлення, змушені масово відправляти працівників у відпустки за власний рахунок.

Суперечка між президентом США Бараком Обамою та Конгресом, через яку й почалася вся ця катавасія, не лише залишила країну без державного бюджету на новий фінансовий рік. Як попередив міністр фінансів, якщо до 17 жовтня Конгрес не ухвалить рішення про підняття «стелі» держ­боргу, Сполученим Штатам доведеться оголосити технічний дефолт.

Ядерна бомба медичної реформи

Відомий фінансист і один із найбагатших людей у світі Уоррен порівняв наслідки такого сценарію з вибухом ядерної бомби. Проте республіканці, які становлять більшість у нижній Палаті представників Конгресу, наполягають на своєму і відмовляються голосувати за проект бюджету, що передбачає фінансування головного «дітища» Обами — глобальної медичної реформи. На їхню думку, запровадження обов’язкового загального страхування, яке є наріжним пунктом реформи, — невиправдано дороге й не потрібне державі, а для народу навіть шкідливе. За даними американських ЗМІ, таку позицію зайняло передусім консервативне крило Республіканської партії, тоді як їхні більш просунуті однопартійці не настільки категоричні.

Як зазначає «Голос Америки», війни щодо бюджетних пріоритетів у Конгресі велися завжди — зрештою, суперечки щодо статей пріоритетного фінансування між владою та опозицією в цивілізованих країнах є звичайною справою. Проте за часів президентства Джиммі Картера наприкінці 1970–х років генпрокурор США виніс постанову про те, що уряд не може продовжувати роботу, якщо Конгрес не згоден її оплачувати. При цьому було вирішено, що так звані «необхідні співробітники» можуть працювати й надалі, хоча отримають зарплату лише після завершення кризи. А всі інші зобов’язані піти в неоплачувану відпустку.

Із моменту запровадження цих директив уряд тимчасово припиняв роботу вже 18 разів, але в більшості випадків — не довше, ніж на три дні. Остання настільки глобальна криза сталася 1995 року, коли урядові установи не працювали впродовж 21 дня. І ще ніколи зупинка в роботі виконавчої влади не була спричинена суперечкою через конкретну політичну програму.

Зрештою президент, який раніше також нізащо не йшов на поступки, був змушений пообіцяти республіканцям компроміс. Позавчора увечері на прес–конференції в Білому домі Обама закликав Конгрес відновити фінансування уряду і підняти верхню межу державного боргу. За словами американського лідера, після(!) позитивного голосування він готовий вести з республіканцями переговори «про що завгодно», в тому числі й про медичну реформу. «Але я не стану цього робити під погрозами», — попередив президент.

«Американський народ не вимагає у законодавців викупу за те, що виконує свою роботу. До базових обов’язків Конгресу належить затвердження бюджету, причому без загрози початку нової економічної стагнації в тому разі, якщо вимоги законодавців не буде виконано», — наголосив Обама, зазначивши, що жоден американський президент «не вів би переговорів з лідером іноземної держави, який так поводиться». А з «внутрішніми» шантажистами, бач, доводиться.

Сендвічі й безпека

Тим часом у самого Обами через фінансово–урядову кризу з’явилася купа вільного часу. Скасовано не лише всі закордонні візити, а й виїзди президента за межі Вашингтона. У Білому домі з 1700 працівників залишилося менше 450, і раніше щільний графік глави держави тепер зяє «вікнами». При цьому використовувати їх для відпочинку чи розваг, поки країна перебуває на межі дефолту, президент не наважується. Навіть 21–річчя подружнього життя з коханою Мішель минуло майже непоміченим, а минулими вихідними Обама відмовився від традиційної гри в гольф. Зате не гребує «заїдати горе» фастфудом. Минулої п’ятниці папараці «засікли» їх разом із віце–президентом Джо Байденом на Пенсильванія–авеню між Білим домом і Капітолієм — двоє наймогутніших чоловіків Америки смакували сендвічами.

Поки уряд відпочиває, а президент ламає голову над тим, як швидше вивести країну з глухого кута, під загрозою опинилася святая святих Сполучених Штатів — безпека. Адже Центральному розвідувальному управлінню також довелося відправити у відпустки значну частину співробітників. Провівши тиждень як на голках, директор ЦРУ Джон Бреннан зрештою заявив, що їх повертають на роботу, аби відновити повноцінну діяльність структур. «Відсутність кваліфікованих експертів підривала роботу ЦРУ в таких надважливих галузях, як збір і аналіз розвідувальної інформації, секретні операції за кордоном та контррозвідка. Це ставило під загрозу життя інших людей і могло зашкодити власності США», — наголосив Бреннан.