Корейцiв потягло на рiллю

Інвестиційний форум «Черкащина — територія співпраці», який зібрав майже шістсот учасників з різних країн, — не перша спроба місцевої влади залучити інвесторів до виробничих потужностей області. За словами голови Черкаської ОДА Сергія Тулуба, підсумком першого форуму, що відбувся минулого року, стали не лише конкретні угоди, які вже реалізовуються, а й розуміння того, що такі івенти треба і варто влаштовувати регулярно.

336 га лісів, півтора мільйона гектарів сільськогосподарських угідь, численні підприємства та установи — увесь цей потенціал запрацює ще ефективніше, якщо його належним чином презентувати майбутнім діловим партнерам. Аби забезпечити інвесторів максимумом потрібної інформації, Інститут географії НАНУ розробив ландшафтний план Черкаської області, який містить усю інформацію про регіон. «Це перша область в Україні, що матиме ландшафтний план, — розповів професор Берлінського технічного університету Штефан Хайланд, який був консультантом цього проекту. — Такі розробки у Німеччині діють майже сорок років, тому наш університет запросили до співпраці. Тут вміщені оцінки стану навколишнього середовища, якості землі, рекомендації для збереження та покращення території тощо. Такий документ є важливим фактором для прийняття того чи іншого інвестиційного рішення» .

Із цим документом навряд чи встигли ознайомитися учасники форуму з Кореї, оскільки його презентували у перший день форуму. Але навіть і без науково обґрутованого висновку представники компанії «Хюндай» зрозуміли: кошти у Черкащину не лише можна, а й потрібно вкладати. Причому про машино– чи вагонобудування у даному випадку не йдеться. Корейців зацікавили сільськогосподарські угіддя. Як розповів пан Тулуб, більше всього корейців приваблює Чорнобаївський район, де вони хотіли б узяти в оренду землі для сільськогосподарської діяльності.

За словами Сергія Тулуба, потік інвестицій в область за два з половиною роки зріс утричі і зараз становить майже мільярд гривень, інвестиційною увагою охоплені близько 300 підприємств Черкащини. Найбільше вітчизняних інвесторів — їх близько 70 відсотків, далі йдуть країни Євросоюзу, і вже потім представники Митного союзу. «Найбільші обсяги іноземних інвестицій зосереджені на підприємствах харчової та хімічної промисловості з Німеччини, Белізу, Кіпру, Великої Британії тощо, — розповів Сергій Тулуб. — Упродовж 2012—2013 років за участi іноземного капіталу в Черкасах відкрито завод гарячого цинкування металоконструкцій ТОВ «Метал–Інвест». Також запрацював завод iз виробництва кавових напоїв торговельної марки «Маккофе» ТОВ «ФЕС УКР» у Золотоноші. За рахунок відкриття лише цих двох підприємств додатково створено 330 нових робочих місць».

З трибуни форуму звучали також пропозиції, які дозволять покращити роботу вже існуючих підприємств і без особливих фінансових вливань. Так, президент Асоціації виробників молока Андрій Дикун пропонує «гуртуватися разом, щоб спільно вирішувати проблеми і відстоювати свої інтереси». «Я маю на увазі кооперацію, — пояснює пан Дикун. — Якщо ви подивитеся на приклад, скажімо, скандинавських країн або Нової Зеландії, то там є велетенські виробники молока — компанії, відомі на весь світ. Але такі компанії створено за принципом кооперативів. Таким чином, звичайний дрібний фермер із Данії чи Німеччини є поважним і повноправним гравцем на світовому молочному ринку. Для мене абсолютно очевидно, що українська земля, українські корови та наші люди нічим не гірші за їхніх — закордонних».