Хліб по–техаському

02.10.2013

Селекціонери Харківського НДІ рослинництва імені Юр’єва і Техаського університету сільського господарства та машинобудування підписали договір про обмін вихідним матеріалом зернових, що допоможе їм створити нові сорти озимої пшениці. І оскільки предметом обміну стало не насіння, а його плазма, вчені сподіваються отримати нові зразки гібридів уже найближчим часом, а не через 10—15 років, як було раніше. «Ми себе повністю вичерпали, нам потрібен новий вихідний матеріал, — каже директор інституту імені Юр’єва Сергій Попов. — Ми хочемо створити такий сорт, який був би високопродуктивним, мав високу якість, тобто відповідав продовольчому зерну. А головне, щоб він був максимально адаптований до наших погодних умов». Останній фактор став основним у виборі партнерів: клімат американського штату Техас подібний до слобожанської погоди, тому вчені сподіваються, що гібриди приживуться на новому місці без особливих проблем.

Водночас селекціонери інституту імені Юр’єва вже вивели унікальний сорт ячменю «Модерн», що має набагато м’якший остов, ніж звичайні сорти зернових. А відтак виготовлені з селекційної новинки корми не травмуватимуть шлунки тварин, як це було раніше. До того ж «Модерн» має підвищений вміст білку і дає більш високі врожаї.

Наразі ж завдяки цій культурі вчені готуються зробити свій внесок і в дієтичне харчування. «Крохмаль звичайного ячменю містить 75 відсотків полімеру амілопектину і 25 відсотків — амілози, — каже головний науковий співробітник лабораторії селекції і генетики Михайло Козаченко. — Крохмаль корисного для людини ячменю міститиме лише амілопектин. У принципі, цінні й ті, й інші сорти. Але той, над яким ми працюємо, більш придатний для дієтичного харчування й оздоровлення людей».