Паралізована Америка

Конгрес Сполучених Штатів не спромігся ухвалити бюджет до опівночі 30 вересня (7–ї години ранку вчорашнього дня за київським часом), як того вимагає Конституція. З 1 жовтня почався новий фінансовий рік. І якщо Україні, скажімо, не звикати жити без держбюджету і місяць, і два, й навіть півроку, то для державних установ США розмірене функціонування без кошторису витрат і доходів немислиме.

Тож учора зранку установи федерального уряду почали поетапно призупиняти роботу. Фактично ті державні служби, діяльність яких не має надзвичайного характеру, зачинилися.

Такі життєво важливі підрозділи, як, скажімо, служби авіадиспетчерів чи збереження ядерних арсеналів, і надалі отримуватимуть фінансування, зазначає Бі–Бі–Сі. Але чимало державних послуг, зокрема з видачі паспортів і віз, не надаватимуть. Виплату пенсій і допомоги ветеранам також тимчасово припинено.

Окрім того, допоки не буде ухвалено новий бюджет, у США не працюватимуть деякі музеї, зоопарки й національні парки — їх відвідувачів, у тому числі тих, що мешкають у розбитих на території таких об’єктів кемпінгах, попросили залишити їх упродовж 48 годин. Та що там казати — навіть знаменита статуя Свободи, яка нещодавно відкрилася для відвідувачів після річного простою через руйнування, завдані ураганом «Сенді», знову стане недосяжною. Через нестачу коштів пороми, які перевозять туристів до статуї (інакше на острівець, де вона стоїть, потрапити неможливо), перестануть курсувати. Гостям Нью–Йорка доведеться милуватися гігантським пам’ятником лише з екскурсійних катерів.

Близько 800 тисяч держслужбовців йдуть у вимушені неоплачувані відпустки без гарантії повернення грошей за період «простою» по завершенні кризового періоду. Відповідне розпорядження одразу після провалу останнього голосування в Конгресі видав Білий Дім.

У такій ситуації Сполуче­ні Штати не опинялися вже 17 років. У 1995–му, за президентства Білла Клінтона, державні установи не працювали три тижні, і теж через парламентське протистояння між демократами й республіканцями. Причому, хоч як дивно, на економічній ситуації ця зупинка зрештою позначилася радше позитивно, ніж навпаки. А в період з 1981 по 1989 рік, коли главою Білого Дому був Рональд Рейган, суперечки між двома провідними партіями США призводили до періодів простою в роботі уряду вісім разів.

І цього разу причина тимчасового краху — та сама. Сенат, де переважають демократи президента Обами, відхилив проект бюджету для фінансування уряду на наступний рік, раніше схвалений нижньою палатою Конгресу, де більшість становлять республіканці. Річ у тім, що Палата представників ухвалила документ у редакції, яка передбачала заморозити фінансування реформи охорони здоров’я — одного з провідних пунктів програми й наріжних каменів політики Барака Обами. Цей варіант бюджету був геть неприйнятний для Сенату. Раніше, виступаючи в Білому домі із заявою з цього приводу, президент звинуватив республіканців у кризі, яка «безпосередньо позначиться на економіці країни та житті американців».

Учора Сенат планував зібратися знову для обговорення кризової ситуації. Як зазначає Бі–Бі–Сі, розбіжності серед політиків настільки загострилися, що уряд і сам не в змозі продовжувати роботу. Виступаючи на телебаченні у понеділок увечері, президент Обама заявив, що республіканці намагаються знову порушити питання, вже вирішене на минулих виборах. І ще раз повторив, що згортання діяльності федерального уряду негайно матиме погані негативні наслідки для добробуту значної кількості людей та може вплинути на відновлення американської економіки після кризи. Хоча фондові ринки у США вже відреагували на відсутність федерального бюджету падінням, аналітики вважають, що серйозна шкода американській економіці малоймовірна, якщо тільки пауза у роботі держ­установ триватиме не довше кількох днів.