Графіті–карикатура на президента Мохаммеда Мурсі та його соратників–ісламістів у Каїрі. (Рейтер.)
Через два роки після повалення Хосні Мубарака, який не лише збагачувався за рахунок 85–мільйонної держави, а й залізною рукою забезпечував у ній порядок, Єгипет повертається до деяких звичаїв мубараківської епохи. Як повідомляє «Євроньюз», позавчора Каїрський суд заборонив діяльність ісламістської організації «Брати–мусульмани», яка впродовж останнього року була правлячою політичною силою. До революції 2011 року «Брати» були під забороною більш ніж півстоліття, після невдалого замаху на президента Гамаля Абдель Насера в 1954–му.
За президентства Мубарака ісламісти стали почуватися вільніше й навіть проходили в парламент, де у 2005 році утворили найбільшу фракцію. Щоправда, балотуючись як незалежні кандидати. При цьому президент виступав категорично проти легалізації цього руху, наголошуючи, що до добра це не доведе. Тож після його вимушеної відставки одним із головних здобутків нового, демократичного Єгипту стала реабілітація політичних дисидентів.
На парламентських виборах Партія свободи і справедливості, яка є політичним крилом «Братів–мусульман», здобула переконливу більшість, а на президентських їхній кандидат Мохаммед Мурсі впевнено переміг колишнього прем’єр–міністра, військового Ахмеда Шафіка. Проте рік перебування ісламістів при владі гірко розчарував значну частину єгипетського суспільства. Результат — нові протести, відсторонення Мурсі від влади й «уся надія — на військових», що тимчасово керують державою до нових виборів.
На які «Братам–мусульманам», імовірно, знову доведеться йти під маскою незалежних кандидатів. Згідно з рішенням суду, організація має бути розпущена, а на її рахунки й майно накладено арешт.
Раніше позбавити ісламістський рух офіційного статусу публічно запропонував нинішній прем’єр–міністр Єгипту Хазем аль–Баблауї. Влада звинувачує «Братів» в організації масових заворушень у Каїрі та інших містах країни. Останні збройні сутички між військовими та прихильниками відстороненого президента Мурсі відбулися кілька днів тому в містечку Кердаса, яке вважають вотчиною ісламістів. Минулого тижня вони вбили там десятьох поліцейських, а після вступу в місто військ відкрили по них вогонь із гранатометів. Серед загиблих — генерал поліції.
Втративши терпець, тимчасова військова влада не збирається обмежуватися судовою забороною ісламістського руху. Спеціально створений Конституційний комітет має розробити стратегію поступової деісламізації суспільства, переписавши ухвалений за правління Мурсі основний закон.
Ісламісти, зрозуміло, так просто здаватися не збираються. Речники «Братів–мусульман» заявили, що про політичний діалог із владою після заборони їхньої організації не може бути й мови. Як попереджають оглядачі, це означає готовність перейти до терористичної діяльності.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
