Директори шкіл Козелецького району Чернігівщини отримали розпорядження готуватися до опалювального сезону самостійно. Як повідомляє районне управління освіти, бюджетні кошти на опалення шкіл, швидше за все, не надійдуть, адже на початок опалювального сезону, що припадає на середину жовтня, коштів на опалення просто немає. Відтак викладачі змушені будуть збирати з дітей гроші на закупівлю вугілля і дрiв та опалювати свої школи самостійно, не покладаючись на допомогу держави.
«Всі підрядні організації, що виконують замовлення для бюджетного сектора, робити справи в борг під кінець року не поспішають. Підприємець просто не хоче братися за подібну роботу, бо знає, що держава може не виплачувати борг дуже тривалий час. Окрім того, в області є велика заборгованість iз заробітної плати, яка сягає близько 35 мільйонів. Зважаючи на це, приватні підприємства до роботи беруться неохоче. На папері зазначено, що виплати будуть, а гроші в казначейство не йдуть», — коментує «УМ» депутат Чернігівської облради Ярослав Демченков.
Опалювальний сезон, як повідомляє депутат, традиційно проходить так–сяк, тож батьки вже звикли платити за те, аби їхнi діти не мерзли. «Минулого року закупили дрова, підрядна організація підвезла вугілля, а щодо дрів сказали, аби директори шкіл поставляли їх самі. Таким чином, минулоріч директори також були змушені збирати гроші на те, аби доставити ті дрова, прогріти свої навчальні заклади та не дати змерзнути дітям».
«Загалом по Чернігівській області батьки вже витратили на опалення шкіл майже чотири мільйони гривень, і ця цифра є офіційно занотованою», — додає депутат
«Зараз голова облдержадміністрації наказав, аби школам таки надали дрова та вугілля. Проте це було зроблено тільки тому, що на проблему звернули увагу ЗМІ. Зараз підрядники розвезуть ресурси, але невідомо, наскільки їх вистачить. Педагоги ж на це все одно не розраховують, бо їм краще підстрахуватися».
Узагалі, проблеми шкіл Чернігівщини, та й сільських шкіл загалом, полягають не лише в опаленні, — говорить пан Ярослав. «Багато дітей, які мешкають у селах i на хуторах, змушені по кілька годин іти до школи битими дорогами, бо ближчі школи закривають, а транспорту, аби довезти дітей до дальніх шкіл, не дають. Цьогоріч мали б закупити 5 шкільних автобусів, але їх досi нема. Загальна ж потреба становить 77 одиниць. Водночас обласні школи не обладнані спортивними майданчиками, а про туалети в приміщенні годi й говорити — діти взимку бігають на вулицю».