Європа стає все ближчою

Іще якийсь рік тому здавалося, що підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом для нашої держави — мета якщо не недосяжна, то принаймні дуже далека. Кількість «євроінтеграційних» законів, які належало ухвалити розбурханій політичними пристрастями Верховній Раді, здавалася «непідйомною», проблема ув’язнення Юлії Тимошенко — непереборною, а прагнення Росії не випустити Україну з тісних «братніх» обіймів — нездоланно сильним. Та що менше часу залишається до «часу Ч» — листопадового саміту програми ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі, — то менш упевненими стають голоси скептиків. Більше того — все вказує на те, що менш ніж через півтора місяця угоду про асоціативне членство буде підписано.

Серед головних законопроектів, які ще належить ухвалити Україні для виконання зобов’язань перед ЄС — про прокуратуру, про міліцію, про Національне бюро розслідувань та кілька законів, що стосуються ЗМІ, зокрема створення громадського телебачення. Часу залишається небагато — до 21 жовтня, коли Рада Євросоюзу вирішуватиме, чи варто підписувати Угоду про асоціативне членство України на саміті у Вільнюсі. Це всього лише два пленарні тижні ВР, включно з поточним. Але керівництво парламенту запевняє, що все під контролем.

За словами Голови ВР Володимира Рибака, основні закони, необхідні для підписання Угоди про асоціацію з ЄС, можуть бути ухвалені на початку жовтня. «Це наше завдання, наші обов’язки. І ми готові їх розглядати», — зазначив спікер парламенту в інтерв’ю «Радіо «Свобода».

Уже завтра ВР планує розглянути «євроінтеграційні» законопроекти про внесення змін до Конституції щодо розширення повноважень Рахункової палати і про митний тариф, проекти, які стосуються преси, вже також пройшли схвалення профільного комітету й готові до розгляду.

Наразі одним із «найскладніших» залишається проект закону «Про прокуратуру», яких існує кілька — опозиційний та внесений Президентом. Аби прискорити процес, опозиція погодилася відкликати свій законопроект і на основі проекту, поданого на розгляд Венеціанської комісії українською владою, підготувати новий, спільний — у співпраці фракцій Партії регіонів, «Батьківщини», «УДАРу» та ВО «Свобода» і президентської адміністрації. Венеціанська комісія, до слова, президентський варіант оцінила позитивно, хоча офіційного висновку ще не надала.

Зусилля української влади у виконанні євроінтеграційних вимог схвально оцінюють і в ЄС. Днями на прес–конференції в Києві голова представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський зазначив, що «перспектива Вільнюса» стає «все більш оптимістичною», і похвалив Верховну Раду за позитивну динаміку роботи в цьому напрямі. За його словами, ухвалення «євроінтеграційних» законопроектів є «демонстрацією політичної волі для підписання Угоди про асоціацію».

Незворотність євроінтеграційних прагнень Києва, який «вислизає» з тенет Митного союзу, добре бачать і в Москві. Як свідчать останні дії Росії, зокрема «бойкот» українських товарів на російському кордоні, перспектива подальшого зближення України з ЄС спричинили в Кремлі ледве не істерику. Що змусило Європарламент ухвалити окрему досить жорстку резолюцію щодо тиску Росії на сусідні країни «Східного партнерства», в якій євродепутати прямо закликають Москву «шанувати суверенітет незалежних держав та не втручатися у їхні внутрішні справи, як цього вимагає міжнародне право».

У Києві ж вважають, що підписання Угоди про асоціацію з ЄС у довгостроковій перспективі лише сприятиме налагодженню рівних і дружніх (а не васальських) відносин України з Росією. Як заявив на конференції «Роль міжнародних організацій в національній безпеці України» міністр закордонних справ Леонід Кожара, підписання Угоди, «всупереч усім песимістичним прогнозам, стане важливим чинником безпеки в східноєвропейському регіоні» і «в майбутньому, безумовно, сприятиме гармонізації відносин у трикутнику ЄС—Україна—Росія».