На розгляд Верховної Ради вчора було повторно винесено проект Закону України «Про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництва з питань міждержавного усиновлення». В січні цього року проект закону, ініційований Президентом України Віктором Януковичем, парламент уже розглядав. Але тоді депутати зійшлися на думці, що законопроект потребує доопрацювань. Тому в оновлений документ було внесено низку важливих доповнень. Зокрема, про те, що всиновлення українських малюків іноземцями в рамках цієї Конвенції може здійснюватися лише, якщо державні органи України отримають письмові гарантії щодо можливості відслідковувати умови проживання та виховання всиновленої дитини до досягнення нею 18–річного віку. Також у документі передбачено для окремих випадків визнання недійсним чи скасування усиновлення та можливість повернення дитини в Україну.
Нагадаємо, що в Україні загалом було не менше п’яти спроб ратифікувати Конвенцію, але Верховна Рада щоразу не давала на це згоди. Противники приєднання до Гаазької конвенції кажуть, що це відкриє шлюзи для торгівлі українськими дітьми за кордон. Прихильники ж, навпаки, вважають, що приєднання до Конвенції зробить процес міждержавного всиновлення прогнозованiшим і цивілізованiшим.
Експерти кажуть, що приєднання до Конвенції — це шанс для тих дітей, які до свого сирітства мають ще й цілий «букет» реальних діагнозів і патологій. У більшості з них — невеликі перспективи потрапити в прийомні сім’ї на Батьківщині. Адже соціальна підтримка родин, які виховують дитину–інваліда, в Україні не витримує жодної критики... Тому в цих малюків невеликий вибір — доживати віку в казенних стінах або сподіватися на іноземних усиновлювачів, яких не лякають діагнози і прогнози.
Як пояснює голова Управління забезпечення діяльності Уповноваженого з прав дитини Людмила Волинець, сьогодні іноземці, які хочуть всиновити дитину, приїздять в Україну й уже на місці роблять свій вибір. А з ратифікацією Гаазької конвенції вони ще на батьківщині зможуть познайомитися з базою хлопчиків i дівчаток, які підпадають під міждержавне всиновлення. Якщо вподобають малюка, то одразу дізнаються про його історію хвороби, зможуть заздалегідь порадитися зі своїм лікарем, психологом, тобто будуть точно знати, на що йдуть. Відповідно, й Україна матиме певні гарантії, що віддає маля не у випадкові руки, а батькам, які готові до труднощів. Варто наголосити, що до бази міждержавного всиновлення потраплятимуть лише ті діти, яких не всиновили впродовж року в Україні.
«Некоректне трактування Конвенції стало причиною широкого суспільного резонансу, — каже директор Партнерства «Кожній дитині» Василина Дибайло. — Важливо ще раз наголосити на тому, що в Конвенції чітко зазначається: міжнародне всиновлення може проводитися лише в останню чергу — тоді, коли дитина не має інших варіантів виховуватися в сім’ї у своїй рідній країні».
На момент, коли верстався номер, рішення парламенту щодо ратифікації Гаазької конвенції з міждержавного всиновлення ще не було.
ДОВІДКА «УМ»
Конвенцію про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного всиновлення (або Гаазьку конвенцію) було ухвалено 29 травня 1993 року в місті Гаазі. Її учасниками зараз є 89 держав. Конвенція визначає вимоги до міждержавного всиновлення, а також покладає на приймаючу державу зобов’язання всебічно охороняти права дитини й надавати за запитом країни, де народився малюк, якого всиновлюють, всю інформацію про його долю.