16 вересня виповнився рік, як в Україні був запроваджений закон №3778 щодо повної заборони реклами тютюнових виробів. Тому експерти, активісти руху «Київ без тютюнового диму», Центру громадського представництва «Життя» та Коаліції громадських організацій «За вільну від тютюнового диму Україну» протягом серпня 2013 року здійснили моніторинг присутності тютюнової реклами в точках продажу сигарет і вирішили дізнатися, наскільки виконується закон і чи все–таки стали дієвими результати після запровадження закону.
Моніторинг проводилися в 9 містах України (Києві, Донецьку, Одесі, Житомирі, Львові, Луганську, Черкасах, Чернігові та Вінниці), а також в Автономній Республіці Крим. Було перевірено 764 пункти продажу: кіоски, супермаркети, магазини та міні–маркети. Результати показали, що пряма реклама тютюнових виробів у точках торгівлі відсутня, проте тютюнові компанії використовують інші методи стимулювання збуту сигарет, які не чітко регулюються нормами закону. 60% порушень — це використання спеціального обладнання та дисплеїв, викладки сигарет на яскравому тлі в рамках iз «підсвіткою». 18% точок продажу мали, зокрема, яскраві наклейки з ціною, торгові аксесуари із зображенням тютюнових брендів, монетниці для решти на касі, проте найбільше, що обурило експертів, — це промоутери сигарет та консультанти, яких можна побачити ледь не біля кожного кіоска. «Найгірше, що саме така реклама приваблює молодь, — розповідає у коментарі «УМ» Артем, волонтер проекту «Київ без тютюнового диму». — Порушення є, і вони є практично повсюди, повсюди є реклама, якої за законом просто не може бути. Коли ми проводили моніторинг, то на запитання «Чому ви не виконуєте закон і рекламуєте продукцію?», промоутери заявляли, що не займаються рекламою, а інформують людей про якість сигарет. Проте всі розуміють, що це пряма реклама. Найгірше, коли навіть говориш людям, що це порушення закону, то вони просто не реагують, єдиний вихід — це викликати міліцію, лише тоді вони починають цим перейматись, нервують і намагаються якось врегулювати ситуацію».
Проте переглядаючи закон, на жаль, можна зрозуміти, що і в міліції у таких ситуаціях не так багато повноважень, оскільки при першому звинуваченні щодо порушення закону, міліція може лише попередити. Звісно, порушника заносять у базу даних, проте якесь покарання, штраф може бути лише у тому випадку, якщо рекламодавця спіймають ще раз. «Вважаю, що найкращий вихід у цій ситуації — це викликати міліцію. Тому що балачками тут навряд допоможеш», — розповідає Артем. За словами волонтерів моніторингу, саме промоутери привертають найбільшу увагу покупця і завдяки ним здійснюється активна реклама товару.
Проте є й позитивні моменти. Завдяки запровадженню закону, за даними Держстату, в перші 6 місяців 2013 року продаж тютюнових виробів впав на 15 %. Якщо порівнювати це з результатами європейських досліджень, то можна зробити висновок, що українці почали курити значно менше. «Заборона реклами у пунктах продажу є найважливішою нормою цього закону, адже доведено, що присутність такої реклами провокує спонтанну купівлю сигарет, підвищує бажання курити та створює хибне уявлення про доступність сигарет», — зазначив Андрій Скіпальський, голова правління Центру громадянського представництва «Життя».
Проте директор Інституту медіаправа Тарас Шевченко оптимістичніше ставиться до таких результатів і зазначає, що в цій ситуації найголовніше — це контролювати порушників. Також пан Шевченко зазначив, що активісти не збираються зупинятися, і для того, щоб врегулювати і досягти повноцінного виконання закону, потрібно законодавчо заборонити викладку пачок сигарет у вітринах пунктів продажу. До речі, така методика застосовується у багатьох країнах світу: в Англії, Ісландії, Ірландії, Норвегії, Канаді, Австралії та інших. Із 2014 року така норма почне діяти і в сусідній Росії.
Тарас Шевченко у коментарі «УМ» зауважив, що виконання закону залежить не лише від держави і контролюючих органів, а й, перш за все, від громадян України: «Ми самі винні у тому, що відбуваються такі порушення, треба контролювати виконання закону. Бачите, що стоїть промоутер — зателефонуйте в міліцію. І принаймні ви перед собою будете чесними, що виконали закон. Як ми бачимо, державні органи не можуть усе проконтролювати, тому потрібно діяти відповідально. Якщо кожен подзвонить у міліцію, то я переконаний, що дихати і жити стане легше. І це стосується не тільки тютюнового диму».