Довгобуди ліквідують?
Голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов доручив своєму профільному заступнику Олександру Кучуку разом з Управлінням архітектури розробити план роботи з ліквідації довгобудів у столиці.
«Довгобуди на центральних вулицях, паркани, які розвалюються, — і ніхто нічого не робить. Ми вже не раз говорили, що треба активізувати свою позицію в цьому плані. Хоч направляли листи — зміни до нормативної бази, це потрібно було робити, але треба ж не зупинятись», — сказав Попов. Він звернув увагу, що в місті по 5–6 років стоять паркани на місцях розпочатих будівництв, і там часто можна побачити просто звалище сміття.
«Треба змінювати закони? Давайте це робити. На цьому тижні доповідатимете мені, що треба на рівні Кабміну, Верховної Ради. Я готовий цим усім займатися», — наголосив Попов.
Збитки залізниці
Державна адміністрація залізничного транспорту України («Укрзалізниця») за січень — серпень 2013 року збільшила збитки від пасажирських перевезень на 1,4 % — до 3,9 млрд. грн., у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Близько половини від загальної суми збитків — 2,25 млрд. становлять збитки від перевезення пасажирів у поїздах приміського сполучення. Збитки від перевезення пасажирів поїздами далекого прямування становлять 1,6 млрд. Послуги пільговикам становлять близько 416,9 млн., з яких компенсовано лише 30% — 125,1 млн. Заборгованість перед залізницями за перевезення пільгових категорій громадян становить 291,8. Усі негативні фінансові результати «Укрзалізниця» покрила за рахунок власних доходів від вантажних перевезень. Водночас за наявності державної дотації на вирівнювання цін, затрачені кошти можна було б витратити на довгострокові капітальні вкладення.
Так, через систематичне невиділення коштів на оновлення пасажирського рухомого складу «Укрзалізниця» прогнозує скорочення можливостей залізниці з перевезення пасажирів у найближчi п’ять років у 1,5 раза — з 60,5 до 40 млн. пасажирів. При цьому відомство продовжує за власні кошти реалізовувати програму розвитку швидкісного руху, модернізовувати інфраструктуру, виплачувати кредити, ремонтувати вокзали, перевозити пасажирів за зниженими тарифами.
Нафти беремо менше
Україна в січні–липні 2013 року скоротила імпорт нафти (у грошовому еквiваленті) порівняно з аналогічним періодом 2012 року в 5,3 раза — майже до 170 мільйонів доларів (було 970 млн.), iнформує Державна служба статистики України.
Як повідомляв УНІАН, за даними Міністерства енергетики і вугільної промисловості, Україна в січні–липні 2013 року скоротила імпорт нафти в 5 разів — до 222,5 тис. тонн порівняно з 1,1649 млн. тонн за аналогічний період 2012 року. До кінця поточного року держава планує вийти на обсяг нафтопереробки до 1 млн. тонн на місяць. У планах Міністерства енергетики і вугільної промисловості здійснити запуск Одеського НПЗ, що простоює з 2010 року, у поточному роцi. 12 вересня 2013 року в Одеський морський торговий порт прибув перший танкер iз нафтою для Одеського нафтопереробного заводу. На його борту — 79,9 тис. тонн нафти. Україна має шість нафтопереробних заводів загальною потужністю переробки 51 млн. тонн нафти на рік. Проте на сьогодні працюють лише Кременчуцький НПЗ і Шебелинський ГПЗ, який має мінімальну завантаженiсть.
Перезахоронення небезпеки
НАТО допоможе Україні у справі перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР в Україні. Вартість проекту становить 25 млн. доларів, передає УНІАН. Проект розрахований на чотири роки. Основний пріоритет — знешкодження радіоактивних відходів в Україні, яке проводитимуть на дев’яти військових об’єктах в Україні. Радіоактивні відходи вилучатимуть і вивозитимуть у безпечні місця. Це є першим кроком у механізмі реалізації проектів щодо утилізації й інших типів військових відходів у рамках спільних програм iз НАТО, зазначили у Мінприроди.