Пальне чи їжа? Людство перед вибором

13.09.2013
Пальне чи їжа? Людство перед вибором

Сесійна зала Європарламенту. (Рейтер.)

Колись біопальне здавалося чудовою альтернативою традиційним енергосіям, які, по–перше, в процесі згоряння виділяють убивчі для екології речовини, а по–друге, рано чи пізно вичерпаються, залишивши людство перед необхідністю шукати інші енергетичні джерела. Але перша ейфорія минула, і вчені поглянули на питання під іншим кутом зору: ще раніше, ніж «обнулення» світових покладів нафти й газу, людство постане перед проблемою голоду. Кількість людей на планеті зростає, а площа землі, придатної для вирощування сільськогосподарських культур, не гумова...

Тож Європейський парламент позавчора ввечері підтримав пропозицію обмежити обсяги вирощування рослин для виробництва біопального. Хоча одностайності у ставленні до цієї проблеми серед євродепутатів немає: як повідомляє Бі–Бі–Сі, «за» проголосували 356 парламентаріїв, «проти» — 327.

Згідно з ухваленим документом, біопальне так званого першого покоління, яке видобувають із зернових культур, як то з кукурудзи, не має перевищувати 6 відсотків у транспортних потребах до 2020 року. Попередня мета становила 10 відсотків. Водночас масова частка «просунутих» видів біопального, які видобувають із різноманітних відходів, збільшилася щонайменше на 2,5 відсотка. Головною причиною зменшення посівів під рослини для видобутку біопального є бажання вивільнити землі під «їстівні» культури.

Цю законодавчу ініціативу підготувала ліберальна французька євродепутатка Корінн Лепаж. Рішення Європарламенту про встановлення лімітів вирощування рослин для біопального та відведення земель під такі посіви є черговим кроком у загальній політиці ЄС щодо біопального, ухваленій у жовтні минулого року. Євросоюз уже частково запровадив і обговорює чергові радикальні зміни до «Директиви про відновлювані джерела енергії» 2009 року та «Директиви про якість пального» 1998 року. Ці зміни стануть законом після того, як будуть схвалені всіма 28 державами–членами ЄС. Багато важких переговорів ще попереду, оскільки потужне лобі виробників біопального виступає проти скорочення територій під посіви. Але загальна тенденція вже вималювалася — ЄС визнав попередню стратегію збільшення виробництва біопального із сільськогосподарських культур «нераціональною».

Згідно з даними «Грінпісу», США на цей час переробляють 40 відсотків зібраних зернових на біопальне, а Євросоюз — усі 60 відсотків. При цьому спостерігається тривожна тенденція вирубування лісів для звільнення площ під культури для видобутку пального, яке нібито мало зменшити викиди двоокису вуглецю в атмосферу. Об’єднаний дослідницький центр ЄС підрахував, що переорієнтація призначених під біопальне площ сприяла б зменшенню ціни на традиційні рослинні олії на 48 відсотків до 2020 року.

У звіті пані Лепаж також вказується, що вирощування культур для біопального виснажує землі, зменшує врожаї корисних культур для харчової промисловості та спричиняє соціальні конфлікти. Особливо у країнах, що розвиваються, адже саме вони стають полігонами для вирощування технічних культур.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>