Найкращий спосіб посадки винограду на Луганщині і схожих за погодно–кліматичними і ґрунтовими умовами регіонах — траншейний, зауважує Олена Боровик. Відстань між траншеями, тобто ширина ряду, — щонайменше 3 метри, глибина і ширина — не менше 80 сантиметрів. Причому до поверхні траншея може конусоподібно звужуватись до 50 сантиметрів. Це робиться для того, щоб нижню частину рівномірно заповнити перегноєм і міндобривами. Також 3–4 метри має бути відстань між кущами у самому ряду. Перед посадкою потрібно насипати на дно і добре перемішати з верхнім шаром викопаного ґрунту 200–грамовий стакан суперфосфату, півстакана калійного добрива, один літр деревного попелу і щонайменше 6—8 відер перегною. Усе це, звичайно ж, із розрахунку на один саджанець.
Штамб і шість рукавів куща формуються на двосмужній шпалері. Перед цвітінням кущі обробляють препаратом «Радомил», після цвітіння — «Квадрисом». Проти оідіуму ефективний розведений iз водою у співвідношенні 1:10 свіжий коров’як (до бродіння).
У боротьбі з осами панi Олена практикує такий метод. У травні в межах виноградника на будь–якій плоскій поверхні, до якої не дістануться домашня птиця й тварини, розкладається подрібнене до розміру 10–копійчаної монети будь–яке сире м’ясо (годиться і дешева риба). Воно посипається препаратом «Байт». Від такого принесеного в осине гніздо «білку» повністю гине все потомство комах. Це зовсім не загрожує бджолам, бо вони якраз зайняті збором квіткового пилку на деревах і квітах.