Ми — постколоніальний народ. Тривалий час були бездержавним утворенням, у нас не було національної еліти, бо її знищували постійно наш «старший брат» і колишня радянська система. У нас іще не витравився комплекс неповноцінності, ще досить низькі стартові намагання протидіяти інтенсивному наступу українофобів на нашу історію, мову, культуру, звичаї, традиції, на знищення незалежності нашої держави. Ми ще не звикли позитивно дивитися на світ. Ми маємо викорінювати в собі рабську звичку підлаштовуватися під чужу мову, насамперед — російську.
Чому росіяни, які роками проживають в Україні, неспроможні вивчити українську мову? Бо для них наша рідна мова є чужою. Так само і їхня мова для нас, тим більше, є чужою, окупаційною.
Я пережив різні часи, але такого ставлення до українців з боку теперішньої влади не бачив ніколи. За роки незалежності України триває нестримний процес русифікації такої сили, якої український народ не знав навіть за царського і радянського колоніальних режимів. Із цією метою використовується могутня сила всіх каналів телебачення, радіомовлення, книгодрукування, засобів масової інформації.
В Україні немає культурної політики, принижується роль інтелігенції, яка не може себе творчо розкрити, тобто немає розвитку національної еліти, бо коли людина бореться за виживання, думає спочатку про фінансове виживання, то творчий потенціал відходить на другий план.
«Нації не вимирають від інфаркту, — як сказала велика українська поетеса Ліна Костенко, — спочатку їм відбирає мову». Мовний закон Ківалова і Колеснiченка, який був прийнятий Верховною Радою України, спрямований саме на відбирання і знищення української мови. Мова визначає націю, вона робить нас українцями. Є мова — є нація, немає мови — немає нації. Не захищаючи мови, можна не вберегти і власної ідентичності. Це гуманітарна катастрофа.
Я не можу змиритися з тим, як нагло наступають усі ці спритні зайди, що прижились в Україні, як вони вміло використовують наш інформаційний простір через радіо — на FM–частотах постійно звучить російська мова в ефірі, постійно звучать російською мовою пісні, навіть щоденно чути пісню «Мой адрес не дом и не улица, мой адрес Советский Союз». А з українських пісень можна тільки почути одну–дві пісні на добу мовлення. Це давно розроблена стратегія зросійщення українського народу. Де поділося наше українське радіо? Навіть за часів Радянської України воно звучало цілодобово українською мовою. Чому я у своїй державі не чую по радіо, на телебаченні народних пісень, виступів народних депутатів державною, українською, мовою на сесіях Верховної Ради України? Не буває двох рідних матерів, як і не буває двох рідних мов та Батьківщин.
Задумуючись над тим, і сам себе запитую: хто ми сьогодні на 23–му році незалежності України, — українці, хохли, малороси, «менші брати» чи яничари? Навіщо живемо, куди йдемо? Кожна людина має свою національність — це етнічне коріння, свою душу — це мова, пісні, історія, релігія, свій дух — це право відстоювати, боротися, захищати.
Нестабільність у країні — це найперша умова для запровадження тоталітаризму, який знищує людські надбання і змінює ту дійсність на свій смак, і вона вигідна нинішній керівній владі.
Чи розуміємо ми, що наша глухота, пасивність і становлення покірності сягнула крайніх меж, після яких неможливе продовження існування культурно і духовно багатого народу? Ми наближаємося до національної катастрофи, адже Українська держава без української мови, національної культури, історії і національно свідомих громадян–патріотів не може бути українською.
Врятувати нас може лише українська національна ідея, національна і політична свідомість народу, які може сформувати лише справжня українська еліта. Нині вся надія на молодих, обдарованих людей — українців, яким небайдуже майбутнє своєї Батьківщини.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
