Обама хоче миру, але не відмовляється від війни

Президент США Барак Обама позавчора пізно ввечері, як і планувалося, виступив перед американцями із телезверненням щодо ситуації в Сирії та пов’язаних з нею намірів Білого дому. З огляду на нові обставини — пропозицію Росії щодо передачі сирійської хімічної зброї під міжнародний контроль та згоду на це Дамаска, — виступ Обами був не таким категоричним, яким міг би бути. Обґрунтувавши потребу воєнної операції проти сирійського режиму, президент визнав, що російська ініціатива має сенс. «Іще зарано говорити, чи матиме ця пропозиція успіх. Будь–яка угода повинна передбачати важелі перевірки, чи виконує режим Башара Асада свої зобов’язання, — наголосив Обама. — Ця ініціатива має потенціал усунення небезпеки хімічної зброї без використання сили, зокрема й тому, що Росія є одним із найближчих союзників Асада. Тому я попросив керівників Конгресу відкласти голосування щодо застосування сили, поки ми йдемо цим дипломатичним шляхом».

За словами американського лідера, він «не думає», що США повинні прибрати диктатора силою («Америка не є поліцейським світу»), але цільовий удар може змусити Асада «добре подумати, перш ніж знову використати зброю масового знищення». Обама також висловив побоювання, що в разі, якщо сирійський конфлікт вийде за межі цієї країни, виникне небезпека хімічного удару проти союзників США — Туреччини та Ізраїлю.

Офіційно Сирія прийняла російську пропозицію передати свою хімічну зброю під міжнародний контроль та приєднатися до всесвітньої конвенції щодо її заборони. «Ми готові повідомити про місцезнахо­дження хімічної зброї, а також припинити її виробництво та показати відповідні об’єкти російським представникам, іншим державам та ООН», — заявив міністр закордонних справ Сирії Валід ам–Муаллем. Але міжнародні експерти висловлюють побоювання, що Сирія йде на поступки лише для того, щоб уникнути американського удару. Про це побіжно свідчать і дії Дамаска, і дії Москви.

Барак Обама також заявив, що разом із лідерами Франції і Великої Британії та «після консультацій із лідерами Росії й Китаю» запропонує Радбезу ООН ухвалити проект резолюції, «в якому міститься вимога, щоб Асад зрікся хімічної зброї і її було автоматично знищено під міжнародним наглядом». Якщо РБ ООН проголосує за таку резолюцію, впродовж 15 днів Дамаск буде зобов’язаний оприлюднити список усіх об’єктів, що мають відношення до хімічної зброї. Після цього інспектори ООН невідкладно вирушать з контрольною місією як на об’єкти з наданого списку, так і на ті, які до нього не внесені, але можуть бути пов’язані з хімічною зброєю.

Тим часом газета «Нью–Йорк Таймс» розкрила таємницю, як Сирії взагалі вдалося зібрати один із найбільших арсеналів хімічної зброї — завдяки таким країнам, як СРСР, Чехословаччина, Іран, і, за посередництвом, поставок із Західної Європи та США. Із посиланням на американські дипломатичні депеші та розсекречені повідомлення розвідслужб газета повідомляє: вже 1991 року американська розвідка зробила висновок, що Чехословаччина та СРСР переправляють до Сирії хімічні речовини та фахівців із хімічної зброї.

А ТИМ ЧАСОМ...

Президент Ірану Хассан Рохані заявив, що час на розв’язання суперечки із Заходом щодо іранської ядерної програми є обмеженим. Він закликав міжнародну спільноту скористатися зі змін, які відбулися на чільних посадах у Тегерані після нещодавніх президентських виборів. «Ми також використаємо цю можливість та, сподіваюсь, із Божою допомогою, крок за кроком розв’яжемо цю проблему», — пообіцяв Рохані. Захід має підозри, що Іран потайки створює атомну бомбу. Тегеран же стверджує, що його ядерна програма має мирний, цивільний характер і слугує потребам ядерної енергетики.