У серпні, найбільш «весільному» для українців місяці, у Печерському районі Києва кинули 441 весільний букет, на Лівобережжі вкрали 340 черевичків, у Подільському та Голосіївському районах розрізали разом 259 тортів, а найбільше групових фото (511) зробили на тлі Центрального РАГСу. Загалом упродовж місяця у Києві дали 3318 шлюбних обітниць, адже саме таку кількість нових родин нарахувала Державна реєстраційна служба. При цьому розлучень у цьому місяці в столиці виявилося більш нiж у 8 разів менше, ніж шлюбів, — усього 385.
Загальна картинка по Україні також позитивна. За підсумками минулого року, в Києві уклали 21 301 шлюб. Рекорди тоді побила Донецька область із цифрою 25 307. Не набагато відстали Дніпропетровська (20 324), Харківська (16 143), Львівська (16 085) та Одеська (15 012) областi. Всього минулого року одружилося 278 276 осіб.
Державна служба статистики не полінувалася підрахувати і кількість розлучень. Як показують цифри, розлучалися більше там, де більше одружувалися: у Дніпропетровській (4 892) і Донецькій (5 564) областях і Києві (4 187). Найменше розлучалися у Закарпатській (604), Волинській (625), Рівненській (709), Івано–Франківській (864) і Чернівецькій (832) областях.
Загалом тогоріч розійшлося 49 807 нещасливих у шлюбі осiб. Це у 3,5 раза менше, ніж було зафіксовано у 1992–му (222 630). Причини розлучення — непідготовленість до подружнього життя, порушення цiннiсних орієнтирiв, втручання батьків, побутові негаразди. За словами Адріана Буковинського, президента фонду «Сім’я», найменшу кількість розлучень нині спостерігають у західних регіонах України, а найбільшу — у південних і східних, що можна пояснити більшою набожністю перших. За даними ООН, у 2011 році перше місце у світі за кількістю розлучень посіла Росія, за нею — Білорусь, Латвiя, Литва і Молдова. Україна має трохи нижчий показник. А найрідше у світі розлучаються на Мальті.
Різкий спад розлучень почався з 2010 року. Але не варто передчасно радіти. Тут необхідно зробити ремарку, згадати, що 27 липня 2010 року набув чинностi Закон «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Згідно з ним, шлюб тепер можна розривати в судовому порядку, і рішення суду є остаточним документом. Уже не потрібно, як раніше, нести це рішення до відділу реєстрації актів цивільного стану і ще там додатково реєструвати розірвання шлюбу. А всі статистичні дані базуються саме на звітах цих організацій. На дані з судів часто не зважають (а це 70% розлучень), тож можна лише уявити, скільки розірваних шлюбів залишилось поза увагою статистики й соціології.
Окрім того, розлученням не вважають і розрив цивільного шлюбу (хоча розділ спільно нажитого майна в цьому випадку здійснюють так само, як і під час розривання офіційного шлюбу). Тож підрахувати справжню кількість розлучень фактично неможливо.
Утiм в Україні все ж стали трохи менше розлучатися. Спеціалісти пояснюють це тим, що люди відповідальніше ставляться до шлюбу і у виборі супутників життя користуються не лише почуттями, а й розумом.
«Тенденція до покращення є, але вона непослідовна, — розповіла «УМ» Людмила Слюсар, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України. — Розпочалась вона з 2000 року і триває до сьогодні. Причина не в тому, що люди почали більше любити один одного. Все значно банальніше: люди почали прохолодніше ставитись до традиційної форми шлюбу і не реєструють його, українці просто стали обережнішими».