А музика звучить... Подекуди — навіть легально

      Презентація «Ліги» відбулася десь iз півроку тому — тоді ця некомерційна та недержавна структура на всю країну заявила про своє палке бажання нарешті впорядкувати відповідно до чинного законодавства використання фонограм та вiдео підприємствами громадського харчування, розважальними закладами, траспортними компаніями тощо. Від цієї ідеї, у шляхетності якої сумніватися не доводилося, власники барів-ресторанів та маршруток-електричок були, м'яко кажучи, не у захваті. Зрозуміло, що перейти з режиму шари на режим якихось там виплат не так уже й просто. Але ж і закони поважати треба! Ось приблизно у такому протистоянні гаманця та законослухняності й розпочалася ця історія, перші позитивні наслідки якої й були оприлюднені днями на прес-конференції, скликаної «Українською лігою музичних прав».

      «Хоч і повільно, але загалом мені подобається, як цей процес нарешті налагоджується, — каже директор «Ліги» Олексій Гуменчук. — Якщо в першому кварталі 2004 року нам вдалося укласти 30 контрактів, то у другому ця цифра становить уже 130, на сьогоднішній день зібрали близько 100 тисяч гривень. Тобто темпи розвитку системи, яка успішно працює в усьому світі, очевидні — щодня ми маємо нові контракти. Суму визначаємо у кожному окремому випадку індивідуально, оскільки кафе в селі та модний нічний клуб у столиці не можуть платити за використання музики однаково. Є у нас і такі, хто забажав перераховувати фіксований один відсоток від прибутку. Власник одного закладу, наприклад, перераховує щомісяця 8 гривень».

      До речі, найскладніше домовлятися з розважально-харчовими точками Києва. Вони не лише не платять, а й удають, що ніяких листів від «Ліги» не отримували й ні про які відрахування знати нічого не знають. (От що значить столиця, тут народ так просто не візьмеш!). Прикладом у подоланні комплексів для таких метких та розумних можуть слугувати мережі швидкого харчування «Макдональдз» і «Швидко», які сумлінно сплачують за всю музику, що звучить у їхніх залах. «Швидко», наприклад, виклав за легалiзацію мелодій 10 тисяч доларів на рік і зараз має 10 дисків (через місяць їх буде 20) з акцентом на українську музику, скомпонованих компанією «Лавіна М'юзік», які й забезпечують тепер музичний супровід усім, кому смакує те, що пропонує ця мережа швидкого харчування.

      А з іншими, які «не розуміють» того, що обкрадати артистів та композиторів некрасиво, «Ліга» планує розмовляти вже значно жорсткіше — толерантна форма письмових пропозицій залишилася в минулому.

      «Зараз «Ліга» наймає велику юридичну компанію, яка надалі представлятиме наші інтереси, — каже пан Гуменчук. — Річ у тім, що до більшості великих закладів Києва — клубів, казино, ресторанів тощо — ми надіслали листи з проханням розпочати переговори й не отримали жодної відповіді. Тепер результати цієї розсилки і перелік закладів я передаю до МВС і Департаменту інтелектуальної власності, які далі діятимуть у межах своє компетенції». До речі, «дивіденди» за ігнорування законів можуть бути дуже навіть серйозними: мінімальний штраф — 170 гривень, сума штрафів на 12300 у національній валюті тягне вже на статтю Кримінального кодексу, а компенсація постраждалій стороні може сягнути 6 тисяч гривень. Отже, залишилося лише схопити за руку винних і довести, що музика, яка звучить у їхніх закладах, — нелегальна.

      І почнеться тоді у наших та закордонних виконавців не життя, а малина. Отримавши відсотки за свою музику, артисти зможуть відмовитися від одного-двох, а хтось — від значно більшої кількості концертів замість за звичкою та з необхідності заробляти на гастролях — з насолодою усамітняться у студії й віддадуться творчості. «Неможливо приховати радість від того, що в музикантів з'явилася нова стаття прибутків», — щиро визнав лідер «Скрябіна» Кузьма. Залишається лише дочекатися, коли ця ідея матиме не лише законне підгрунтя, а й ефективну віддачу.