Вісім рожевих і один кучерявий пелікан нарешті «відсвяткували» у Харківському зоопарку довгоочікуване новосілля. Їхній Дім будувався майже два роки, але просторі «апартаменти» з усіма пташиними зручностями таки встигли звести до холодів. Якби цього не сталося, то екзотичних пернатих довелося б знову відловити на місцевому озері (сюди їх випускають навеснi) й сховати від холодів у тісному зимовому «гуртожитку» з іншими птахами. Тепер же у їхньому розпорядженні — просторе приміщення з підігрітою підлогою та окремим басейном, куди вже запустили живу річкову рибу. «Усі наші пелікани, як і належить, — рожеві, — каже директор зоопарку Олексій Григор’єв. — Вважається, якщо ці птахи змінюють свій природній окрас, то це свідчить про неправильне харчування. Ми ж годуємо своїх птахів правильно: річковими карасями та невеликими коропами, а також нежирною океанічною рибою із сімейства тріскових».
Дім пеліканів може вмістити два десятки «мешканців», тому співробітники зоосаду сподіваються на швидке поповнення пернатого сімейства. Надії не безпідставні — усі дев’ятеро птахів ніколи не жили на волі й народилися вже в Харкові. За словами Олексія Григор’єва, останнім часом зоопарки більше не відловлюють тварин у живій природі, поповнюючи свої колекції по обміну. «Допомагають» їм у цьому також контрабандисти та власники приватних звіринців, які не завжди знаходять кошти для утримання тих, кого приручили. Скажімо, не так давно у харківському Лісопарку екологи та правоохоронці закрили міні–зоопарк, власниця якого не мала коштів на утримання більш ніж ста тварин. Деякі звірі втекли з кліток і бродили лісовим масивом. У цій приватній колекції були леви, ведмеді, мавпи і навіть деякі червонокнижні тварини та птахи.
Наразі зоологи намагаються знайти їм новий прихисток. Уже, наприклад, відомо, що до Менського зоопарку поїдуть єнотовидні собаки, до Черкаського — муфлони, а в кримському парку «Тайган» поселять бездомних левів. Ведмедів поки що розмістили у харківському ведмежатнику, бо клишоногі вкрай виснажені від голоду та хворі. Після повної реабілітації їм теж шукатимуть нових господарів.
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
«Я письменник, у мене тепер і довідка від держави є, Шевченківська. >>
Голосом Анатолія Несторовича Паламаренка кілька десятиліть поспіль до українського слухача звертаються Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Остап Вишня та багато інших метрів художнього слова. >>
В останній день зими 2022 року в небі над Кропивницьким у повітряному бою загинув льотчик-винищувач першого класу майор Степан Чобану. >>
Сьогодні, у середу, 18.03.2026 р., виповнюється рівно 40 днів, як після швидкоплинної тяжкої хвороби відійшла у засвіти Людмила Федорівна Хроненко, колишній головний бухгалтер дирекції Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. >>
Визначний український учений і педагог, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України, засновник і перший президент АН вищої школи України Віталій Іларіонович Стріха (1931–1999) був одним з основоположників напівпровідникової науки в Україні. >>
