На крок ближче до війни

Комітет у закордонних справах Сенату США ухвалив проект резолюції щодо військової операції в Сирії у відповідь на хімічну атаку 21 серпня з масовим знищенням людей у передмісті Дамаска. «За» проголосували десять сенаторів (семеро демократів і троє республіканців), «проти» — семеро (це найбільш ліберальні демократи). Один не голосував, а лише засвідчив свою присутність.

Це голосування, хоч і не одностайне, відкриває дорогу для прийняття кінцевої резолюції усім складом Сенату, що має відбутися наступного тижня. «Світ спостерігає і дивується, не через те, чи справді режим Ассада зробив це, у цьому вже ніхто не сумнівається. Світ дивується, чому США зберігають мовчання і тримаються осторонь, поки такого роду жорстокість відбувається без наслідків», заявив держсекретар США Джон Керрі у виступі перед членами Палати представників.

Згідно з текстом резолюції, яка активно обговорюється у Конгресі, термін військової операції повинен бути обмежений 60 днями з можливістю продовження на місяць. Документ також містить заборону на проведення наземних військових дій — лише удари з повітря. Сенат також схвалив поправку сенатора–республіканця Джона Маккейна, який виступав за збільшення підтримки силам повстанців.

Попри успішний для Обами результат голосування в середу, позиція всієї верхньої палати Конгресу залишається туманною. Після цього резолюцію повинна ще буде схвалити Палата представників. Поки що, за підрахунками
Ей–Бі–Сі, лише 23 сенатори заявили, що підтримують або можуть підтримати резолюцію. 16 сенаторів кажуть, що вони точно або ймовірно проголосують проти резолюції, рішення решти 61 сенатора невідоме. Втім, як очікують, ці цифри будуть змінюватися: Білий дім і його прихильники в Конгресі спробують залучити сенаторів на свій бік, а також виборці можуть вплинути на голосування своїх представників.

Поки президент Барак Обама домагається якомога ширшої підтримки своїх планів здійснити військовий удар по Сирії, у США обговорюють не лише моральні та правові аспекти можливої воєнної операції у Сирії, а й витрати на неї, які ляжуть на плечі платників податків. Утім кілька арабських країн пообіцяли долучитися до фінансування такої операції проти алаввітського режиму Башара Асада.

Американська адміністрація запевняє, що переконана в тому, що хімічну зброю проти народу застосував саме Асад, а не повстанці. На руку Обамі — те, що цього тижня німецька та французька розвідки оприлюднили свої звіти з такими ж висновками.

Перед самітом «Великої двадцятки», який почався вчора у Санкт–Петербурзі, президенти США та Росії ще раз обмінялися словесними пікіруваннями стосовно Сирії. Барак Обама, який робив одноденну зупинку у Швеції, заявив: «Путін підтримує режим у Сирії, але США не припинять шукати порозуміння з Росією у цій справі». Володимир Путін, у свою чергу, напередодні відкриття саміту «Великої двадцятки» на засіданні у Кремлі сказав: «Конгрес США не має права легімітизувати агресію проти Сирії, надаючи дозвіл на застосування сили проти цієї країни без рішення Ради безпеки ООН». Звинувачення на адресу режиму Асада у застосуванні хімічної зброї російський президент назвав «нонсенсом».

Сирійська влада продовжує запевняти, що дасть гідну відсіч американській агресії. Але, певне, не всі у верхівці впевнені у цьому. Сирійська опозиція повідомила, що колишній міністр оборони у 2009—2011 роках генерал Алі Хабіб утік до Туреччини, але сирійське державне телебачення спростувало це повідомлення. Інформації з незалежних джерел про місце перебування Хабіба немає.