Без мостів не дійдемо в майбутнє. Нотатки колишнього полонофіла
Автор цих рядків досі з теплом згадує дуже камерні прийняття в польській амбасаді в Києві кінця 1990-х, на яких збирався цвіт тодішньої ліберальної української інтелігенції. >>
ЦИТАТИ ТИЖНЯ
06.09.2013
Віктор Янукович,
Президент України
— про готовність вислуховувати критику (на прикладі питання розбитих доріг):
— Можна критикувати скільки завгодно. Я там іноді приїжджаю, і мене люди починають критикувати — я дякую людям і кажу: «Я вам дякую, що ви критикуєте, хоча б не б’єте. І на тому спасибі».
(«Інтер»)
Павло Різаненко,
нардеп від «УДАРу»
— про суть історичного моменту:
— Це той дивний випадок, коли прагнення народу України збіглося з прагненнями великого бізнесу. Народ, з одного боку, хоче жити з іншими стандартами, як у правовому полі, так і інші стандарти економічні мати; а великий бізнес, олігархи — вони хочуть мати доступ до західних ринків, до найбільшого ринку, ринку Європейського Союзу. І вони не хочуть, я вибачаюсь, у Митний союз, де вони є лише невеличкою малою здобиччю для великих олігархів Росії.
(Rada.gov.ua)
Олег Тягнибок,
голова ВО «Свобода»
— про «кольорових» під час свого виступу в Єврокомісії:
— Сподіваємося, що Європа вже найближчим часом у своєму такому квітнику, де багато різних кольорових, красивих квітів, побачить ще одну квітку — Україну, яка виросте й буде доповнювати оцей європейський квітник.
(Youtube.com)
Володимир Путін,
президент Росії
— про геополітичний вибір Києва:
— Ви знаєте, що б не відбувалося і куди б Україна не йшла, ми все одно колись і десь зустрінемося. Чому? Тому що ми — один народ.
(прес–служба Кремля)
Євген Балицький,
нардеп від Партії регіонів
— про те, чому не можна відпускати Тимошенко:
— Якщо говорити про Юлію Тимошенко в цьому контексті, про [берлінську] клініку «Шаріте» і т.д., то я як людина співчуваю їй як жінці і як людині. Але в цьому випадку закон повинен бути єдиний для всіх. Якщо ми зараз зробимо таку річ, то закладемо бомбу уповільненої дії. Тоді кожен скаже: чому? У нас велика кількість жінок сидить у в’язницях за ті чи інші злочини. Як ми тоді будемо пояснювати нашому народові те, що один лікується в Німеччині, бо за нього хтось заступився, старший товариш, добрий дядя чи тьотя?
(ТВі)
