Президенти Вірменії та Росії Серж Саргсян і Володимир Путін задоволені домовленістю про розширення Митного союзу. (Рейтер.)
Поки Україна пручається, Росії доводиться задовольнятися меншими перемогами: на наполегливі «вмовляння» Москви приєднатися до Митного союзу пристала Вірменія. Про відповідне рішення по завершенні зустрічі з Володимиром Путіним у Кремлі оголосив вірменський президент Серж Саргсян.
У спільній заяві двох президентів ідеться також про те, що надалі офіційний Єреван має намір взяти участь і у формуванні Євразійського економічного союзу. І байдуже, що наразі Вірменія не має кордону із жодною з країн Митного союзу, до якого, нагадаємо, окрім Росії входять Білорусь та Казахстан. Згідно з цим документом, Путін упевнений, «включення Вірменії у євразійський інтеграційний процес прискорить економічне співробітництво», і від імені Росії обіцяє «всіляко сприяти цьому процесу».
Принагідно російський лідер заохотив потенційного члена МС «пряником» — заявив, що Російська залізниця може вкласти 15 мільйонів рублів у розвиток залізничної мережі Вірменії.
Звісно, Вірменія — надто дрібний здобуток з економічної точки зору. Для порівняння: товарообіг між Росією та Вірменією 2012 року становив близько мільярда доларів. Між Росією та Україною — 45,5 мільярда. Але сам факт розширення Митного союзу за рахунок Вірменії, яка входить до програми Східного партнерства Європейського Союзу, багато що означає напередодні Вільнюського саміту, де Україна сподівається підписати Угоду про асоціацію з ЄС.
Утім сигнал для Києва надходить не лише з Москви — у Брюсселі вже висловлюють розчарування діями Єревана, який своєю згодою на приєднання до МС та ЄврАзЕс фактично закрив Вірменії шлях до Євросоюзу.
Напередодні саміту «Великої двадцятки» в Санкт–Петербурзі Володимир Путін дав інтерв’ю агенції «Ассошіейтед пресс», у якому, зокрема, розповів про ставлення Москви до євроінтеграційних прагнень України. Так, президент РФ порадив Києву «домовлятися з хлопцями з ЄС, перебуваючи у складі Митного союзу». І наголосив, коментуючи створення всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС: «Суть полягає в тому, що Україна бере на себе додаткові зобов’язання зі зниження митного захисту, митних бар’єрів. Коли обнулюються мита, з’являється товар іноземного виробництва на українському ринку, а свої ж підприємства працюють, куди свій товар діти? У нас є побоювання, що вони видавлюватимуться на наш ринок, на ринок Митного союзу, на ринок Росії, Казахстану і Білорусі. Але ми так не домовлялися, це створюватиме проблеми для нашої економіки».
При цьому, за словами Путіна, в України і Росії є очевидні конкурентні переваги: «У нас спільна транспортна інфраструктура, спільна енергетика, у нас кооперація глибока, у нас спільна мова. Це великі конкурентні переваги, вони зникнуть. Я важко собі уявляю, як розвиватиметься ракетно–космічна галузь України? Вона така солідна дуже, і ракетна галузь, і авіація. Я просто не уявляю її без нашого ринку. Моторобудування авіаційне. Наші всі вертольоти оснащені українськими двигунами, що нам робити? Як це буде все розвиватися, чи не буде взагалі?».
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
