У Берліні зрівняли з землею могилу колишнього штурмфюрера СА Горста Весселя, автора нацистського гімну «Вгору стяг», який після його смерті отримав назву «Пісня Горста Весселя». Точніше, прибрали з місця поховання відомого нациста на цвинтарі святого Миколая скромну могильну плиту. Як повідомляє німецька газета «Берлінер кур’єр», причиною такого рішення стало постійне паломництво до могили Весселя ультраправих радикалів. На роковини з дня загибелі кумира (23 лютого) вони завжди збиралися біля його могили і покладали до неї вінки.
«Нам набридли візити неонацистів, — заявив священик Юрген Квандт. — Це було огидно. Прославлянню ідеології треба було покласти край, тому ми видалили могильну плиту».
Скромним пам’ятник на могилі був не завжди. Після вбивства 22–річного нациста–активіста, який у в січні 1930–го отримав смертельне вогнепальне поранення в обличчя (була це помста затятих суперників–комуністів чи побутова сутичка, слідство так і не з’ясувало), з молодого Весселя зробили «мученика». На похороні з промовами виступали лідери Націонал–соціалістичної робітничої партії, зокрема Геббельс; газета «Ангріфф» присвятила вбитому спеціальний випуск. У 1932 році вийшли книжки про Весселя загальним накладом понад 30 тисяч примірників. Дійшло до того, що його порівнювали з Ісусом Христом.
Після приходу нацистів до влади 1933 року над могилою автора гімну правлячої партії звели меморіал, який став місцем паломництва щонайменше раз на рік — у день смерті Горста. Проте після падіння Третього рейху пишний надгробок «розвінчали», залишивши просту плиту. Та й із неї ім’я нациста прибрали, залишивши лише ім’я похованого поруч батька — лютеранського пастора Людвіга Весселя, який служив у церкві святого Миколая. Не виключено, що останки Горста при цьому взагалі викопали.
У 2000 році неонацисти хотіли влаштувати масову демонстрацію з нагоди 70–річчя «мученицької смерті» Весселя. Поліція цей захід заборонила, а тим часом ліві активісти викопали з могили череп і втопили його в річці Шпрее. Щоправда, так і не відомо, був це череп Горста чи його батька. Час від часу ліваки оскверняли й могильну плиту, заливаючи її фарбою й розписуючи зневажливими написами.
Очевидно, адміністрація кладовища, яка досі марно боролася з неонацистським паломництвом до могили, сподівається, що після видалення надгробка воно припиниться. Хоча не дуже зрозуміло, чому це має завадити новітнім шанувальникам автора забороненої після Нюрнберзького процесу разом з усією нацистською символікою «Пісні Горста Весселя» й надалі приходити на цвинтар. Зрештою, втикати прапорці зі свастикою у землю над могилою можна так само, як і раніше.