Зловив злочинця і був засуджений

Спортсмена, якого підозрювали в насильницькому утриманні людини, ліберійська феміда визнала невинним. Суд, що відбувся 28 серпня, зняв усі обвинувачення з Лісогора. Про це повідомляє сам Олег на своїй сторінці в соцмережі «Фейсбук».

«Галасу здiйняли багато, але сьогодні суддя виніс свій вердикт: «не винний», і по цій справі претензій більше бути не може. Офіційний документ буде пізніше», — повідомляє плавець.

Окрім того, Олег закликає звернути увагу на персону Івана Сліпченка, який, як каже спортсмен, значиться в офіційному розшуку в Україні: «Син чиновника може спокійно виїжджати з країни, перебуваючи під слідством, і творити дурниці не тільки на своїй землі, а й у інших країнах. При цьому люди, які шукають себе та роблять бізнес, вимушені не спати ночами і чекати, що викине наступного разу цей негідник. Багато хто знає про місцезнаходження Сліпченка, але ніхто нічого не робить», — обурюється Лісогор.

Нагадаємо, днями одна з ліберійських газет повідомила про затримання поліцією українського спортсмена Олега Лісогора та його бізнес–партнера Миколу Чернишова. Плавця та його компаньйона звинуватили у викраденні та насильницькому утриманні громадянина України Івана Сліпченка, який працював у їхньому казино в Монровії на запрошення компаньйонів.

Іван Сліпченко, як потім дізнались плавець та його бізнес–партнер, є в розшуку на батьківщині. Злочинець переховується від правоохоронців, оскільки вдома йому загрожує 5 років позбавлення волі через крадіжку. З’ясувавши це, бізнесмени вирішили зачинити Сліпченка в номері готелю, аби невдовзі передати його Україні, за що й були затримані національною поліцією Ліберії і звинувачені в протиправних дiях.

На Батьківщині Сліпченка шукають на прохання суду, і без відповідної судової санкції міліція не може оголосити його в міжнародний розшук.

Юристiв подібним не здивуєш: втекти з неньки, на їхню думку, навіть знаходячись у розшуку, не так уже й важко. «В теорії, людина, яка перебуває в розшуку, покинути країну не може, адже всі відповідні служби мають бути попереджені. Навіть якщо не йдеться про розшук, а, наприклад, про домашній арешт чи якесь зобов’язання, яке тримає людину в країні. На практиці ж можливо все. Є люди, які мають не один паспорт, навіть паспорт не однієї країни, а також є ті, хто «дає на лапу» кому треба. Корумпованість багатьох установ нашої держави свiдчить про те, що, маючи гроші, в принципі, можна втекти без особливих перешкод. Перетнувши кордон Росії чи Білорусі, можна в подальшому осісти будь–де. За межами нашої країни починається юрисдикція іншої держави, і поки буде отримано дозвіл на міжнародний розшук, людина запросто зможе втекти і осісти деінде. За великим рахунком, лише однієї доби достатньо, аби опинитись у іншій точці світу», — розповідає «УМ» юрист Сергій Мітюрін.