Брезентовий намет на сімох

Уже другий рік б’ється за право мати свій дах над головою багатодітна родина Сорокіних iз Херсона. На початку серпня справа нарешті «зрушила з місця»: чиновники пригрозили здати малолітніх дівчаток до притулку!

...Обстановка в їхнiй «новій квартирі» — спартанська: два надувні матраци, похідний стіл i стілець, одноразовий пластиковий посуд. Поки батьки оббивають пороги чиновників, молодші дівчатка купаються у фонтанах і розважаються на сходах держустанови. Свого житла глава сім’ї Сорокін позбувся після того, як програв судову тяганину з рідним братом за спадщину, що залишилася після смерті матері. «Я не зміг довести в суді, що заповіт, який написала наша мати перед смертю, було підроблено, — скаржиться Валерій Сорокін. — Тож уся нерухомість відійшла до мого рідного, більш заможного брата, а наша багатодітна родина взагалі залишилася без даху над головою». Його рідний брат Сергій iз цим категорично не згоден. Чоловік не захотів шукати компромісне рішення й уперто стверджує, що сам був змушений жити з сім’єю в орендованій квартирі. Мовляв, тепер гроші на cплату за оренду закінчилися, а оскiльки є нібито законне рішення суду, то й відступати від свого він не має наміру.

Торік улітку, напередодні парламентських виборів, сім’я Сорокіних уперше встановила свій намет поруч iз міськвиконкомом. Там же в них несподівано з’явилися сусіди — ще одна бідна родина Ізотових iз Херсона розбила перед мерією свій «курінь». Проблеми у мешканців наметового містечка виявилися однакові: маленькі діти, відсутність власного житла та неможливість довести свою правду в суді.

Коли літо закінчилося, сім’я Ізотових погодилася переїхати до гуртожитку: саме там родині з чотирьох осіб надали маленьку кімнату. А ось Сорокіни від таких «зручностей» відмовилися. Адже розміститися всімох на 18 квадратних метрах було б проблематично. Тому на зиму «ополченці» перебралася в село Балтазарівка (Чаплинський район), де живуть батьки Ніни Сорокіної. «От нехай там і живуть! — обурюється заступник мера Сергій Черевко. — Навіщо ця сім’я взагалі приїхала до Херсона? Обоє батьків не працюють, живуть лише на державну допомогу на дітей, а це майже чотири тисячі гривень. Цього літа всi їхнi діти за рахунок міськвиконкому їздили оздоровлюватися на море. Єдине, що ми можемо зробити, — це віддати дітей під нагляд фахівців у реабілітаційний центр на повне державне забезпечення». Солідарний iз Сергієм Черевком і перший заступник міського голови Херсона Василь Котенков: «Це внутрісімейна проблема, законних підстав для надання їм житла однозначно немає».

«Мої діти з народження навчаються в міській школі. Займаються в місті музикою, спортом. Вони мають законне право на житло в Херсоні! — переконана Ніна Сорокіна, яка нещодавно отримала посвідчення матері–героїні. — Нас фактично зробили бомжами за рішенням суду, а тепер ще й пригрозили дітей забрати».

Нещодавно сім’я Сорокіних стала на квартирний облік у Херсоні, але дізналася, що їхній порядковий номер на отримання соціального житла має тризначну цифру (170–й у пільговій черзі). Це означає, що в найближчі роки своєї квартири їм не бачити. Сподіватися на «законні квадратні метри» можуть хіба що внуки подружжя... Зараз Ніна та Валерій Сорокіни почали збирати кошти для поїздки всією родиною до Києва. Вони сподіваються розповісти про свою біду Президенту і таки «знайти правду».