Кожушок для кавуна
У Голій Пристані на Херсонщині вже вдесяте відбувся традиційний фестиваль «Український кавун — солодке диво». Як і зазвичай, на огляд відвідувачів тут виставили найбільші смугасті ягоди, що вродили цьогоріч на полях області. Так, найважчий кавун потягнув на 25 кілограмів 200 грамів. Але з’їсти його не дали: три години над ним «чаклували» майстри кавунового карвінгу (різьблення по шкірці кавуна). У підсумку він став схожий на картину в яскраво червоних тонах, на якій зображено романтичний вітрильник — символ міста корабелів. Смугастий гігант уже потрапив до Книги рекордів України як найбільший кавун–карвінг!
Поруч iз кавуном–переможцем можна було побачити і найважчі в цьому році дині та гарбузи. Рекордсменами стали «смугастики», над якими трудилися фахівці фермерського господарства «Фаворит». Також їм належить і диня–переможиця, яка важить 9,2 кілограма. А ось найважчий гарбуз у цьому році виростив фермер із села Кардашинка Голопристанського району Олексій Косенко.
«На жаль, нинішні погодні умови не дозволили нашим фермерам порадувати глядачів дуже гігантськими ягодами, — розповів мер міста Гола Пристань Анатолій Негра. — Можемо лише нагадати, що минулого року найбільший кавун важив майже 37 кілограмiв, а гарбуз–рекордсмен «потягнув» на всі 95 кілограмiв! Зате в цьому році ми відкрили на Голопристанській набережній новий пам’ятник дині».
У серпні кавунів не варто боятися!
Секретами своєї майстерності поділився переможець фестивалю Іван Еланський. Ось уже десять років поспіль він бере участь у фестивалі. А останні чотири роки традиційно займає призові місця. Як зізнався сам рекордсмен, на полях його фермерського господарства зростає одночасно 14 різних сортів кавунів, 9 сортів дині і 5 — гарбуза.
— Чи можна за зовнішнім виглядом відрізнити кавун, який буде зберігатися якомога довше?
— Так, можна! На вигляд такий кавун буде темнішим за інші, бо така ягода має бути невразливою до сонячних променів. А ще питома вага такого кавуна буде дуже великою — тому що він містить набагато більше пектину, ніж звичайний «смугастик». А ось дині, які будуть зберігатися тривалий час, мають гофровану шкірку. І з часом вона все більше і більше стискається, а сама м’якоть дині при цьому тільки набирає смаку і стає ще солодшою.
Наше фермерське господарство працює із різними сортами кавунів. Серед цього розмаїття є і сорти тривалого зберігання. Такі кавуни можуть два–три і більше місяців не втрачати своїх корисних властивостей. Наш голопристанський Інститут південного овочівництва і баштанництва давно застосовує український сорт «Райдужний». Також є дині, які лежать по 7–8 місяців і не псуються.
— А квадратні кавуни вирощуєте?
— Я сам раніше працював селікціонером у Голопристанському науково–дослідному інституті, тому маю тягу до експериментів. На наших полях є навіть «місячні кавуни» — зовні абсолютні білі, а всередині — з яскраво–жовтою м’якоттю. Такі кавуни невеликих розмірів, але дуже солодкі й добре підходять для дитячого харчування.
— А «хімією» кавуни підгодовуєте?
— Скажу чесно: хімічні прополки на синтетичних добривах дійсно застосовуємо. Але це абсолютно безпечно для здоров’я людей. Тому що такі суміші створені на основі біорозкладаних технологій — через два тижні наша продукція вже «чиста»!
— А на «хімії» в серпні кавуни–гіганти можна виростити?
— У серпні це просто неможливо! Якщо в таку спеку вносити селітру для поліпшення росту смугастих ягід, то кавуни просто «згорять» iще на полі. Покупцям слід бути обережними в травні–червні. Саме в цей період можна купити недоброякісну продукцію. Зате в серпні боятися вже нічого!
— Перемагати допомагає тільки ваша майстерність чи й погода сприяє?
— Безумовно, наскільки б не були талановиті наші фермери, дуже багато залежить від погоди. А нинішній рік видався особливий — важка зима, потім прохолодна весна і аномальна спека в серпні змусила нас працювати в екстремальних умовах. Дощ і південь України — поняття несумісні. Саме це і є найбільшою проблемою для нас... А кавуном–переможцем цього року стала ягода, вирощена з насіння сорта «Кароліна–Гросс». Це голландський гібрид, який більше любить вологу, ніж посушливий херсонський клімат. Тому зараз учені–селекціонери нашого інституту працюють над тим, щоб створити вітчизняне насіння. Сподіваємося, що наступного року наші кавуни будуть iще більшими і солодшими!