На такі фільми, як «Пипець–2», треба ходити з друзями та без жодних фантазій щодо філософського катарсису після перегляду. Бо якщо сприймати цю стрічку занадто серйозно, то ви не помітите, з яким гумором та стьобом автори підійшли до проблем сучасності.
15–річна дівчинка Мінді, невтомно вбиваючи злих гангстерів та лаючись брутальніше за моряків, має проблеми цілком підліткового характеру. То хлопець кидає на побаченні, то шкільні подруги заздрять, словом — біда. Давній напарник Мінді у розправах над злодіями Дейв (а у світі супергероїв той самий Пипець) так само не знаходить втіхи у повсякденному життi без пригод. Зробивши перерву між шкільними драмами, Мінді в образі супергероя Мочилки та Дейв Пипець згодом візьмуть участь у епічному протистоянні супергероїв та суперзлодіїв.
Абсурд молодіжної геройської комедії тут підживлюється гротескною битвою добра зі злом, яке творять напівбожевільнi люди, у здатностях яких розібратися напрочуд важко, так що добра половина месників у масках, здається, лише імітують свою суперсилу. Супрегероїв тут узагалі героями назвати важко, а полярність добрих i темних сил режисер Джефф Уодлоу знівелював задля бойових сцен, що за рівнем кривавості наступають на п’яти фiльму «Убити Білла» Квентіна Тарантіно. Полковник (його грає Джим Керрі), який наказує своєму псу відгризати у ворогів те саме, про що ви подумали, і Матушка Росія (її грає культуристка Ольга Куркуліна, для якої це взагалі перша роль у кіно) у витриманій режисером треш–стилістиці вартують одне одного, виглядають кумедно, хоч тема насилля неабияк перебільшена.
Попри велику кількість іменитих акторів, на жаль, українському глядачеві їхні імена навряд чи про щось скажуть, окрім хіба Джима Керрі. Втім за кордоном такі актори, як Аарон Тейлор–Джонсон, Хлоя Морец, Дональд Фейсон, Джон Легуізамо мають свою частку голлівудської слави. З іншого боку, зірковість складу аж ніяк не говорить про оскарівські плани, бо як сприймати всерйоз Хлою Морец (грає маленьку Мочилку), яка відрізає грабіжнику руку і переймається, чи достатньо пафосно вона сказала фразу перед цим?
Творець божевільного коміксу на екрані Джефф Уодлоу вийшов за рамки адекватної інтерпретації дійства, що відбувається у фільмі, i це є чи не найголовнішою ознакою трешової естетики, котра наразі панує у молодіжному американському кіно. Проблема у тому, що новаторством це можна було назвати років 15 тому, тодi як сьогодні в кінотеатрі кожен другий фільм демонструє подібну стилістику. Тому пригоди супергероя у водолазному костюмі на ім’я Пипець не вражають формою оповіді, втім розважають комедійним настроєм.
Як висновок можна зазначити, що якщо ваші норми моралі не допускають усього вищезазначеного, то фільм краще не дивитись. Та й дітям його теж дивитись не варто. У стрічці багато сумнівних сцен (наприклад, коли головні герої стріляють один в одного з пістолета, перевіряючи надійність бронежилетів), які можуть трактуватися неоднозначно. Один iз головних акторів стрічки Джим Керрі навіть відмовився від промо–туру картини, адже вирішив, що в ній забагато жорстоких сцен. А це, на його думку, недоречно, особливо після подій у школі Сенді–Хук, де від рук божевільного зі зброєю загинули 20 дітей та 7 дорослих.
У відповідь на це виконавиця ролі Мочилки Хлоя Морец у одному з інтерв’ю зазначила, що реальне життя вiд кіно потрібно вміти відрізняти. «Тоді й «Покахонтас» краще не дивитися, позаяк ризикуєш уявити себе казковою принцесою», — жартує акторка і тут–таки додає: «Пипець–2» може вчити того, як чинити не варто».