Держава з великим потенцiалом за 20 рокiв перетворилася на руїну. Дiти вiйни вимушенi збирати пляшки, аби здати та за вирученi копiйки дотягнути до пенсiї. Хiба можна в наш час вижити на 1000 гривень на мiсяць, якщо немає свого господарства — городу, курей, качок? Вмирають старi люди пiд гучнi та радiснi пiснi, шоу i регiт комiкiв. Стiльки радостi, особливо на телебаченнi, що аж нудить! Отак i в 1933 роцi в Москвi танцювали, а далi вiд Москви, зокрема в Українi, гинули вiд голоду. Звичайно, отримуючи ту ж тисячу, людина не впаде на вулицi. Але вона повiльно гине вiд примiтивної генетично модифiкованої їжi та браку належної допомоги з боку лiкарiв, багато з яких озвiрiли i стали бiснесмародерами.
Отак i живемо. Чому я кажу, що зараз голод? Бо нам доводиться жити на водяних супах. Дожилися: три помiдори — 6 гривень, 3 голiвки часнику — 5 гривень, 3 огiрки — 3 гривнi. І це в Українi, де овочi завжди коштували копiйки! Та й то були натуральнi, чистi овочi.
А нинi? Вже i дiти знають, що стимулятори росту спричиняють рак. У нас же овочi, фрукти i всi зерновi культури вирощують винятково на стимуляторах. Найбiльше страждають дiти — народжуються вже хворi.
Чомусь про це мовчать. Зате подивiться, яка ейфорiя вiд того, що зерновi дуже добре вродять. А чи радує це людей, коли вони вже навiть хлiбом труяться? Але кому до цього дiло є... Головне — те, що збираємо великий урожай, хоч i дутий, на стимуляторах. Адже все це грошi, грошi, грошi... Виходить, здоров’я людей — то дрiбниця.
Ольга ЗАГУРА
Київ