У статтi П. Ющенка «Загиблим не потрiбнi паради з гуркотом танкiв та салютiв» («Україна молода», №90) досить тактовно викладено матерiал стосовно вiдзначення Дня Перемоги, але, мабуть, не зайве назвати своїми iменами деякi речi, що вiдбуваються при цьому в сучаснiй Українi. Фактично цей день перетворили на день святкування росiйського патрiотизму, от тiльки не в Росiї, а в нас. Справа в тому, що практично у кожнiй сiм’ї в тому чи iншому колiнi є загиблi у вiйнi 1941—1945 рокiв, а тому нi в кого не повертається язик сказати щось проти, чим i скористалися на всю котушку прибiчники проiмперських сил.
Цього дня пiд знамена i символи комунiстичної партiї збирають молодих людей, пiдлiткiв i навiть дiтей, звичайно ж, не без сприяння влади. На таких заходах iдеться не стiльки про вшанування пам’ятi загиблих воїнiв, скiльки про патрiотизм i героїзм Червоної армiї, її iнтернацiональний склад i таке iнше. Все обплутується георгiївськими стрiчками, з яких також роблять банти i крiплять на одязi учасникiв заходу, в тому числi дiтей, у яких у головi вiдкладається думка: «Ото колись було!».
От тiльки невiдомо, яке вiдношення має ця стрiчка до нашої держави. Схоже, що ми готуємо з дiтей не майбутнiх громадян нашої держави, а патрiотiв Росiї, а коли бути зовсiм точним — яничар для сусiдньої держави. Але ж ми думати повиннi, в першу чергу, про iнтереси своєї країни, i думати за нас про це нiхто не буде.
Шкода лише, що до вшанування пам’ятi борцiв за Українську державу в нашої влади чомусь руки не доходять. Мабуть, дається взнаки виховання на прикладi Павлiка Морозова.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
