Некурортна жорстокість

У Єгипті запроваджено надзвичайний стан. Заворушення, які охопили країну, виявилися надто серйозними, аби тимчасова влада військових могла впоратися з ними легко і швидко.

До критичного загострення ситуації призвели дії цієї самої влади, яка вчора рано–вранці після певних вагань таки застосувала силу і розігнала два наметових містечка прихильників відстороненого від влади президента Мохаммеда Мурсі в Каїрі за допомогою військової техніки та зброї. Військовослужбовці застосували сльозогінний газ, обстріляли маніфестантів, знесли бульдозером усі намети. Після цього вони оточили район мечеті Рабіа аль–Адавия, стріляючи в усіх, хто намагався наблизитися до неї.

За даними опозиції станом на вчора по обіді, загинуло понад 2 тисячі людей, ще не менше 3 тисяч отримали поранення. Влада наводить інші цифри — близько 530 загиблих, з яких 43 — поліцейські та щонайменше двоє журналістів західних ЗМІ. Проте точні дані з’ясувати складно, оскільки кривавий підрахунок триває, і сторони навряд чи зійдуться на однакових цифрах.

Рішення розігнати опозиційні табори схвалив тимчасовий виконувач обов’язків прем’єр–міністра Єгипту Хазем Беблауї. За його словами, іншого вибору у влади просто не було — треба було відновити порядок у країні.

Незважаючи на те, що наразі сили нерівні, рух «Брати–мусульмани» здаватися не збирається і вже оголосив про намір сьогодні ввечері організувати чергові масштабні демонстрації по всій країні. Упродовж тридцяти років правління Хосні Мубарака, якого скинула Арабська весна 2011 року, ісламістський «братський» рух було заборонено. Тому взявши владу після перших демократичних виборів минулого року ісламісти так просто випускати її зі своїх рук не збираються.

Обурений насильством щодо демонстрантів, подав у відставку віце–президент Єгипту, лауреат Нобелівської премії миру Мохаммед Ель–Барадеї. «Мені стало важко нести відповідальність за рішення, з якими я не згоден. Адже були й мирні способи врегулювати політичну кризу», — йдеться в його проханні про відставку, поданому тимчасовому президенту країни Адлі Мансуру.

Зі столиці заворушення перекинулися на інші міста. Тож окрім надзвичайного стану, запровадженого на місяць, влада оголосила комендантську годину, яка діятиме з 19:00 до 06:00 у провінціях Каїр, Гіза, Ісмаїлія, Олександрія, Бені–Суейф, Асьют, Бухейра, Міна, Сохаг, Суец, Північний Синай і Південний Синай (тобто під її дію підпадають і популярні курорти Шарм–ель–Шейх, Дахаб, Нувейба і Таба).

На Хургаду, Макаді, Сома–Бей і Ель–Гуну ці обмеження не поширюються, проте міністерства закордонних справ України та Росії (а саме українських та російських туристів у Єгипті зараз найбільше) наполегливо рекомендують своїм громадянам не їхати до Єгипту. А тим, хто вже перебуває там, не залишати територію готелів і в жодному разі не вступати з місцевими мешканцями в політичні суперечки. Власне, залишити готелі й не вдасться — після запровадження комендантської години з їх території нікого не випускають.

Російські туроператори, які продають путівки в Єгипет і в Україні, відзначають спад турпотоку до цієї країни вже протягом півтора місяця — як мінімум на 25–30%. За прогнозами, після введення надзвичайного стану попит на тури до Єгипту спаде ще більше.

Водночас експерти висловлюють боязку надію на те, що восени ситуація стабілізується і туристи знову потягнуться на відпочинок до Єгипту. Тим більше що рівноцінної за ціною і якістю (а також погодними умовами) альтернативи готелям Хургади і Шарм– ель–Шейха для росіян та українців восени–взимку в інших країнах фактично немає.