...І покараємо, кого попало!

Повернувшись із заслуженої відпустки, Прем’єр–міністр Микола Азаров був сам не свій від люті. І, відкриваючи засідання уряду, вирішив поділитися ще свіжими емоціями. «Літнє затишшя окремі чиновники в регіонах використали для того, щоб спробувати тихою сапою підвищити тарифи на послуги ЖКГ, — ще раз повідомив він поза­вчорашню новину й одразу ж почав намагатися знайти винних. Серед чиновників, які допустили подібний безмір, — i відповідні облдержадміністрації, і Мінрегіонбуд повинні були одразу ж закликати ініціаторів таких абсурдних планів до порядку!».

Міністри сиділи, нічого не робили!

Як відомо, Микола Янович давно і традиційно виступає апологетом тарифного статусу–кво — і намагається доступно пояснити місцевій владі просту математичну істину: доки влада не підняла ціни на газ, підстав для непопулярних рішень на місцях він не бачить. А те, що місцева влада пішла наперекір Прем’єру, хоча й боязгузливо, за його спиною, не могло не вразити досвідченого апаратника. «Де совість у місцевих чиновників і комунальників? Чим може бути обґрунтований такий стрибок тарифів? Вони що, електроенергію купують у Великобританії, а зарплати виплачують, як у Норвегії? — своє обурення Прем’єр демонстрував незвично мальовничо. Як і глибину власних висновків. — Уряд не дозволить такого знущання з людей. Ніде і нікому не дозволено задовольняти адміністративні чи комерційні апетити за рахунок наших людей».

Знайти ж винних він був просто–таки зобов’язаний. І вони знайшлися — просто під рукою. «Доручаю віце–прем’єр–міністру Олександру Вілкулу та міністру регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадію Темнику негайно проаналізувати всі спроби необґрунтованого підвищення тарифів, — миролюбиво почав Азаров, але таки не стримався на політкоректній ноті і прозоро натякнув, на кому із чиновників лежить головна вина. — А взагалі–то, Олександре Юрійовичу Вілкул, ми повинні виключити навіть можливість появи економічно необґрунтованих тарифів».

Утiм має уряд і важливіші проблеми, ніж «комуналка». І пожовкле листя на деревах яскраво нагадує хоча би про одну — державний бюджет наступного року. Перший варіант кошторису України має лягти на стіл Прем’єра вже 21 серпня. Завдання перед розробниками документа стоїть непросте, і сам Микола Янович це чудово розуміє. «Негативні впливи світової рецесії продовжують позначатися на нашій експортоорієнтованій економіці, — щиро зізнався він. — Права на помилку ми не маємо. Перш за все Міністерство економічного розвитку і торгівлі разом iз Національним банком мають дати обґрунтований, надійний прогноз макроекономічних показників».

Іншими словами, Мін­економіки має пройти між Сциллою і Харибдою старих і нових проблем нашої економіки. Тобто зліва — суцільна залежність від експорту, справа — скажімо, зниження ставки податку на прибуток підприємств iз 18 до 16%. «Тому необхідно передбачити компенсатори можливих тимчасових втрат бюджету», — пояснив задачу Микола Азаров. Варіантів, судячи з його слів, є кілька. І назагал вони не ідеальні для безперешкодної реалізації: приватизація та розширення внутрішнього попиту за рахунок програми активізації економіки. Свою цукерку мають отримати і регіони — Азаров наказав Мінекономіки врахувати у бюджеті обіцяні Президентом акценти зміщення бюджетної політики з центру в регіони. Ну і підвищення заробітної плати і соціальні витрати — забезпечення житлом дітей, пенсійні виплати, кошти для інвалідів, ветеранів, «чорнобильців» — Прем’єр вимагає зберегти на рівні нинішнього року.

Від зерна до «сірих» схем

Утiм цьогоріч в Україні може з’явитися щедра стаття надхо­джень — експорт зернових. «Усього ж ми очікуємо виробництво зернових після доробки обсягом понад 57 мільйонів тонн. Це на 11 мільйонів тонн більше, ніж минулого року. Причому принаймні 75% зерна буде продовольчої кондиції», — вслід за Мінагрополітики порахував і Прем’єр. Отже, експортний потенціал — 28 млн. тонн. А оскільки великий врожай для нас — це великі проблеми, Микола Янович цього разу вирішив зіграти на випередження — аби не вийшло, як iз тарифами.

У «чорний список» очільника уряду потрапило Міністерство доходів і зборів. «Воно ініціювало таку процедуру видачі сертифіката виробника, яка вимагає численних довідок та погоджень. Це абсолютно зайва перепона. Її треба негайно прибрати», — пояснив свою позицію Прем’єр. Друга проблема — розробити єдиний порядок заготівлі зернових до регіональних резервів. «Ми уже цілком спокійно можемо запровадити систему, яка визначає норматив регіональних запасів, терміни їх створення», — похвалився Азаров.

Але найголовніша біда — недостатня еластичність недорозвинутого українського продовольчого ринку. «Сьогодні закупівельна ціна на молодняк великої рогатої худоби становить 14 гривень 35 копійок за кілограм живої ваги. А в Івано–Франківській, Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій областях ледве сягає 12 гривень. Порівняно з минулим роком зниження закупівельної ціни вже становить понад 12%. Але це, до речі, не позначилося на зниженні роздрібних цін: як завжди, перекупники цинічно наживаються на споживачах і виробниках, — констатував Прем’єр. — Отже, штучно створюються умови, коли господарствам буде невигідно догодовувати молодняк до кондиційної ваги. І це за стабільних цін на корми!».

Але терпіти подібне і спостерігати, як поголів’я йде під ніж, Прем’єр, за його словами, не буде! Натомість він спробує регулювати цей ринок. Причому не тільки його. «З чого виробляють м’ясні вироби? Із дешевих імпортних субпродуктів? Звідки вони приходять, якої якості? Ми не дозволимо «скидати» в Україну те, від чого відмовляються Євросоюз або Росія. Все треба ретельно перевірити», — голосом російського санітарного лікаря Онищенка наш Микола Азаров дуже прозоро натякнув на «сірі» схеми завезення до України імпортного м’яса, головним чином через вільні економічні зони. Через ці схеми страждає вітчизняне тваринництво, й у них буцімто замішані дуже шановні люди. Чи зможе Прем’єр протистояти їм і чи намагатиметься це робити, й буде питання номер один най­ближчого часу.

А ТИМ ЧАСОМ...

Німецькі гроші для української «труби»

Вітчизняна газотранспортна система, про уявну ненадійність якої час від часу любить говорити російський «Газпром», отримала черговий шанс спростувати ці чутки. Після візиту до Німеччини першого віце–прем’єр–міністра Сергія Арбузова тамтешні бізнесмени підтвердили свою готовність узяти участь у модернізації української ГТС.

«Хочу навести приклад: уже зараз на адресу відомого німецького концерну «Феросталь» надійшло замовлення взяти участь у модернізації українського газогону, — сказав член комітету із міжнародних справ Бундестагу Карл–Георг Вельман. — Нині цей концерн працює з українською інженерною компанією, і я маю підтвердження, що половину всього замовлення у межах проекту виконають українські підприємства. А це значить, що з’являться додаткові робочі місця».

За його словами, представники німецького бізнесу вельми зацікавлені у підписанні угоди про асоціацію Україна–ЄС та створенні зони вільної торгівлі, оскільки вона відкриє нові інвестиційні можливості, а також розширить можливості співпраці в індустріальній сфері.