Як гартувалася «Залізна сотня»

      Такий аншлаг, тим паче на перегляді кінострічки вітчизняного виробництва, можна побачити зрідка. Схожий успіх свого часу мав у Львові й «Нескорений», у якому режисер Олесь Янчук, натхнений переглядом фільму «Хоробре серце» з Мелом Гібсоном, відобразив легендарного командира УПА Романа Шухевича. «Залізна сотня» стала третім фільмом Янчука про Українську Повстанську армію. «Українська історія для кінематографа — це скарб. Тим паче Україні бракує героїв, які стали б загальнонаціональними», — пояснює пристрасть до обраної теми своїх кінострічок режисер. Навіть у Міністерстві культури України, як розповів режисер, при перегляді фільму були вражені, скільки у нас іще є сторінок непізнаної історії.

      Створювати цей фільм, у порівнянні з тим же «Нескореним», було доволі легко. Адже разом із пропозицією зняти картину режисер отримав і півмільйона доларів на втілення задуму. Автором ідеї та меценатом став колишній воїн УПА Юрій Борець — автор книги «У вирі боротьби», за змістом якої і було відзнято «Залізну сотню». Та й на зйомках не було таких перешкод, як під час створення «Нескореного», коли Личаківський цвинтар, львівські в'язницю та залізничний вокзал доводилося фільмувати у Коломиї та Івано-Франківську. «Цього разу нам було простіше. Всі події відбуваються в лісі», — зауважив режисер.

      Оскільки події фільму відбуваються у Західній Україні, прем'єра «Залізної сотні» пройшла саме тут — спочатку в Коломиї, а потім у Львові. Попри те, що львівська обласна «Просвіта», яка проводила показ фільму, орендувала найбільший кінозал на 800 місць, менше половини з тих, хто прийшов на прем'єру, змогли сісти. Ледве потрапили до зали навіть знані у Львові політики та артисти. Щоб фільм змогли подивитися й ті, хо не помістився до зали, було відкрито бокові виходи, і люди, стоячи на вулиці, намагалися хоч краєм ока щось побачити чи принаймні почути.

      Більшість глядачів були враженi. Особливо ті, яким історія УПА відома мало. Поступово глядач переживає разом із героями біль за окуповану Україну і розуміє вчинки воїнів-«упівців».

      У фільмі йдеться про події операції «Вісла», на тлі якої розповідається про діяльність сотні УПА під командуванням командира Громенка (Михайла Дуди). Паралельно у фільмі зображено сердечні переживання молодих «упівців». Тому після фільму до режисера навіть підходили літні люди і скаржилися, що в кінострічці забагато сексу.

      Серед відомих акторів у фільмі знімалися Микола Боклан (командир Громенко), Іван Гаврилюк (командир Рен), Володимир Горянський (совєтський лектор) та інші. Участь у зйомках узяли також багато акторів зi Львівського драматичного театру ім.М Заньковецької. З масовкою посприяло Міноборони, надавши в розпорядження знімальної групи більше ста солдатiв, а також військову базу «Тисовець». 

      Після прем'єри Олесь Янчук пообіцяв, що львів'яни повторно зможуть побачити цей фільм із 24 серпня, коли він уже буде в кінопрокаті. На День незалежності відбудеться презентація «Залізної сотні» й у Києві. До речі, цю стрічку про УПА вже запросили на три кiнофестивалі.